Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області та касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 1 листопада 2006 року,

зазначеним вироком засуджений:

ОСОБА_1, 1972 року народження, раніше судимий 20.01.99 за ст. 140 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі,

13.02.03 за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

- за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, враховано те, що ОСОБА_1 вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 січня 1999 р. засуджено за ст. 140 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 13.02.03 засуджено за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, зараховано в строк відбуття покарання відбуту частину покарання (три роки) за попередніми вироками,

- за ст. 121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 8 жовтня 1995 року близько 23 години в с. Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області, проник до приміщення фельдшерсько-акушерського пункту, який розташований на вул. Центральній, звідки викрав медикаменти та товарно-матеріальні цінності, чим спричинив Воскресенській сільській раді Новотроїцького району матеріальний збиток на загальну суму 25460780 карбованців, що в перерахунку складало 254,61 гривню.

Крім того, ОСОБА_1 1 серпня 1997 року близько 00 години 30 хвилин в с. Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області проник до приміщення продовольчого магазину 32, який розташований по вул. Центральній, та повторно викрав продукти харчування, чим спричинив матеріальний збиток на загальну суму 520,3 гривні.

1 грудня 1997 року ОСОБА_1 близько 00 години 30 хвилин в с. Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області повторно проник до приміщення продовольчого магазину 32, який розташований по вул. Центральній, звідки викрав продукти харчування на загальну суму 674,52 гривні.

31 липня 2006 близько 18 години знаходячись на подвір'ї ОСОБА_2, яке розташоване по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, став наносити численні удари руками та стільцем ОСОБА_3, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження від яких потерпілий помер.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29 травня 2007 року вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області вважає, що судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та особі винного внаслідок м'якості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить у частині засудження його за ст. 185 ч.3 КК України справу закрити, за відсутністю у його діях складу злочину, за ст. 121 ч.1 - перекваліфікувати його дії на ст. 123 КК України. Посилається також на порушення кримінально - процесуального закону на досудовому слідстві та у суді.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а касаційне подання підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно вимог Закону, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще у вчинені кількох злочинів, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, то покарання за останнім вироком призначається із застосування ст. 70 КК України та ст. 71 КК України: спочатку за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ст. 70 ч.4 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше був судимий вироками Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20.01.99 та 13.02.03 до покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуттям.

Злочини, передбаченні ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 вчинив 08.10.95, 01.08.97, 01.12.97 р.р., тобто до постановлення зазначених вироків. Злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України, він вчинив після постановлення цих вироків. Таким чином, покарання ОСОБА_1 мало бути призначене спочатку за ч.3 ст. 185 КК України; потім - за правилами ч.4 ст. 70 КК України; тоді - за ч.2 ст. 121 КК України; і остаточно - за правилами ч.1 ст. 70 КК України.

В порушення вказаних вимог, суд призначаючи покарання ОСОБА_1, покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України не призначив.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, а саме: не застосування закону, який підлягає застосуванню.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 1 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 29 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.