Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 21 серпня 2008 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року щодо ОСОБА_1,

Зазначеною ухвалою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_1,

1983 року народження,

раніше судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 6, 11 КК України направлена прокурору на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що в жовтні 2004 року, перебуваючи у квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, викрав мобільний телефон "Samsung T-400", вартістю 900 грн.

Він же з метою виконання замовлення невстановленої слідством особи на вбивство ОСОБА_3 із корисливих спонукань, за грошову винагороду з метою заволодіння невстановленою слідством особою квартирою ОСОБА_3 у АДРЕСА_2, ввів потерпілого в оману, 1 грудня 2004 року виїхав з ним у лісовий масив поблизу смт. Василівка у м. Ялті, де наніс йому битою чисельні удари в потилицю, від чого настала смерть потерпілого.

Направляючи справу на додаткове розслідування, суд послався на неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

У касаційному поданні прокурор, який затверджував обвинувальний висновок, вважає, що, суд необґрунтовано направив справу на додаткове розслідування, оскільки всі обставини, які послужили підставою до цього, суд міг з'ясувати у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунена в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Стаття 64 КПК України передбачає, що серед іншого доказуванню в кримінальній справі підлягає винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що ці вимоги закону органами досудового слідства в повній мірі, не дотримані, а виявлені прогалини неможливо усунути без направлення справи на додаткове розслідування.

Із обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_1, випливає, що він, діючи умисно, з метою виконання замовлення невстановленої слідством особи на вбивство ОСОБА_3 із корисливих спонукань і для заволодіння невстановленою слідством особою квартирою ОСОБА_3, 1 грудня 2004 року в лісовому масиві в районі Ялтинського водосховища вбив останнього.

Проте органами досудового слідства не здобуто і не представлено достовірних доказів, які б підтверджували цей мотив, а також доказів того, що за вчинення цього злочину ОСОБА_1 причиталась грошова винагорода.

В судовому засіданні спростоване твердження засудженого, що вбивство ОСОБА_3 він вчинив на грунті особистих неприязних стосунків у зв'язку з домаганнями ОСОБА_3 його знайомої Хорошко, оскільки остання, як свідок, це категорично заперечила.

За таких обставин висновок суду, що мотив вбивства ОСОБА_3 ОСОБА_1 фактично не встановлений, є обгрунтованим.

Доводи касаційного подання, що ОСОБА_1 вчинив вбивство ОСОБА_3 на замовлення невстановленої слідством особи, справа щодо якої виділена в окреме провадження, за грошову винагороду, що нібито підтверджене матеріалами досудового і судового слідства, - голослівні.

Непереконливим є і висновок органів досудового слідства, що ОСОБА_1 не одержав цю винагороду, бо був затриманий і засуджений.

Особисто ОСОБА_1 з цього приводу не давав жодних пояснень, засуджений він був 20 грудня 2004 року і за цей час мав можливість одержати грошову винагороду, одержання якої від збуту квартири ОСОБА_3 також нічим не підтверджено.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що підлягають додатковій перевірці показання ОСОБА_1 щодо причетності до вбивства ОСОБА_4, оскільки, як свідчать матеріали справи, дана перевірка звелась, в основному, до допитів самого ОСОБА_4 та очних ставок з ним.

У контексті з цим суд обґрунтовано поставив питання про з'ясування місця перебування ОСОБА_5 та його допиту і проведення очних ставок з ОСОБА_1 і ОСОБА_4.

Доводи касаційного подання, що місце проживання свідка ОСОБА_5 з'ясоване і він міг бути допитаний судом, - безпідставні, оскільки органами слідства і судом вживалися заходи до його явки, проте в судове засідання він не з'явився і дані про його допит на досудовому слідстві відсутні, тоді як у заяві до суду ОСОБА_5 зазначає, що свої показання він підтверджує.

Перевіряючи додатково причетність до вбивства ОСОБА_4 на предмет з'ясування мотиву вбивства ОСОБА_3 ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що органи досудового слідства повинні прийняти до уваги і показання свідка ОСОБА_6, допитаної за клопотанням прокурора в суді.

На переконання колегії суддів обґрунтованою в цьому ж плані є і постановка питання про встановлення особи, з якою ОСОБА_3 в день смерті по дорозі до лісу в смт. Василівка тривалий час, за показаннями ОСОБА_1а, спілкувалися на околиці готелю "Ялта".

' Доводи подання, що це не має значення, бо спілкування відбувалося в парку біля готелю "Ялта", а вбивство вчинене у лісовому масиві, - безпідставні, оскільки йдеться про перевірку показань ОСОБА_1.

На думку колегії суддів підлягає додатковій перевірці і зміст листів, адресованих ОСОБА_4 ОСОБА_1, контакти останнього і, зокрема, з працівниками міліції м. Ялти під час перебування його в місцях позбавлення волі та в ІТУ в процесі розслідування даної справи, за наявності підстав - вжиття заходів до унеможливлення впливу на обвинувачуваного ОСОБА_1а і забезпечення його безпечного перебування в Сімферопольському слідчому ізоляторі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.