Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 21 лютого 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_3- 20 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_4 - 1 550,92 гривень на відшкодування матеріальної шкоди і 20 000 гривень - моральної шкоди; ОСОБА_5 - 574,53 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 12 000 гривень - моральної шкоди; ОСОБА_6 - 417,71 гривень на відшкодування матеріальної та 12 000 гривень моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2008 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 2 серпня 2004 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в районі бази відпочинку "Чайка-2" на автошляху Генічеськ-Стрілкове, порушив вимоги п. п. 10.1. та 10.4. Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок ДТП ОСОБА_3 та пасажиру ОСОБА_4 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажирам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційній скарзі засуджений посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, допущені судами істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

Зокрема, зазначає, що органами досудового слідства та судом неправильно встановлений час вчинення ДТП, не були допитані свідки, показання яких можуть мати суттєве значення для встановлення істини в справі, а саме свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Крім того, вказує що суд безпідставно відхилив клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 На думку засудженого, суд не дав належної правової оцінки неправдивим показанням потерпілих, порушенням вимог кримінально-процесуального закону під час вилучення доказів органами досудового слідства. Також в касаційній скарзі йдеться про порушення таємниці наради суддів судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу - направити на нове розслідування.

Касаційна скарга захисника ОСОБА_2 містить доводи та прохання аналогічні, викладеним у скарзі засудженого.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на фактичних даних, встановлених показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що коли його автомобіль наблизився до стоячого на узбіччі дороги автомобіля засудженого, цей автомобіль почав розворот без відповідних сигналів, що і призвело до зіткнення; потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила, що коли вона їхала в автомобілі на передньому сидінні як пасажир, то бачила, що на правому узбіччі дороги стоїть автомобіль ВАЗ 2101 блакитного кольору, потім на мить відволіклася і відчула удар, після якого її викинуло з автомобіля; аналогічними показаннями потерпілої ОСОБА_10, протоколами відтворення обстановки і обставин події від 12 серпня 2004 року та 18 серпня 2004 року (а.с. 39, 40); висновками судово-медичних експертиз від 23 серпня 2004 року № 86/Г, від 30 серпня 2004 року № 126/Г, № 125/Г, № 124/Г (а.с.46, 50, 59); висновком авто-технічної експертизи від 14 вересня 2004 року № 167/07 (а.с. 70); висновком комплексної транспортно-трасологічної та авто-технічної експертиз від 10 січня 2005 року № 16047 (а.с. 86); протоколом огляду місця події від 2 серпня 2004 року (а.с. 8, 143) та іншими зазначеними у вироку доказами.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України є правильною.

Невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічність і неповнота досудового та судового слідства відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КПК України не є підставами для скасування чи зміни судових рішень у касаційному порядку, а тому доводи касаційних скарг у цій частині не можуть бути розглянуті.

В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про порушення таємниці наради суддів апеляційного суду при розгляді справи щодо ОСОБА_1, а тому викладені в касаційних скаргах засудженого та захисника доводи у цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Апеляційний суд постановив ухвалу відповідно до вимог ст.ст. 362, 377 КПК України і обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,-

у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 відмовити.