Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. Богодарівка Черняхівського району Полтавської області, жителя с. Нові Боровичі Щорського району Чернігівської області, такого, що не має судимості,

- за ч.1 ст. 366 КК України до штрафу 550 грн. із позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік;

- за ч.2 ст. 368 КК України до позбавлення волі на пять років з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено позбавлення волі на пять років, штраф 550 грн., з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обовязок періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

За ч.1 ст. 364 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю у його діях складу злочину.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у доход держави 269 грн. 39 коп. судових витрат.

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Як визнав суд, ОСОБА_1, працюючи на посаді голови Новоборовицької сільської ради Щорського району Чернігівської області, будучи службовою особою, 16 травня 2007 року, в приміщенні сільської ради, отримав від ОСОБА_2 хабара в сумі 1 000 дол. США за надання рішення сесії сільської ради про передачу в оренду ставка приватному підприємцю ОСОБА_3

Одночасно, ОСОБА_1, у приміщенні Новоборовицької сільської ради, видав рішення сесії сільської ради від 6 квітня 2007 року про надання згоди на оренду ставка ПП ОСОБА_3, що є завідомо неправдивим рішенням, оскільки таке питання на сесії сільської ради не розглядалося.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію дій ОСОБА_1, просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Прокурор вважає, що призначене винному покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів та даним про його особу через мякість.

Вказує, що звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, суд не урахував положення ст. 77 КК України, що не передбачає застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна при звільненні від відбування основного покарання з випробуванням.

У заперечені на касаційне подання прокурора, ОСОБА_1 просить судове рішення щодо нього залишити без зміни. Разом із тим, ОСОБА_1 вважає, що суд безпідставно призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та заперечення засудженого, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за які його засуджено, стверджується сукупністю зібраних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку і прокурором не оспорюється.

Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 368 КК України, сумнівів не викликає.

Твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, є м`яким, не можна вважати підставним.

Як убачається зі справи, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, дотримався вимог ст. 65 КК України і урахував конкретні обставини справи, тяжкість вчинених ним злочинів, обставини, що характеризують винного, а саме те, що раніше він злочинів не вчиняв, характеризується позитивно.

Суд урахував і пом`якшуючі обставини, що у вчиненому ОСОБА_1 зізнався та щиро розкаявся, страждає на серцеві захворювання.

Крім того, судом ураховані і клопотання депутатів Новоборовицької сільської ради, жителів с. Ново Боровичі, ветеранської організації цього села, членів колективу КСП ім. Ватутіна, асоціації місцевих рад Щорського району про обрання ОСОБА_1 покарання не пов'язаного із позбавленням волі.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства і підставно звільнив його від відбування покарання, відповідно до ст. 75 КК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім. Вважати, що призначене винному покарання є м`яким, немає підстав.

Твердження прокурора про те, що суд у вироку не вказав яким шляхом він визначив основне покарання за сукупністю злочинів, не можна вважати підставним, оскільки відповідно до положення ч.3 ст. 72 КК України, основне покарання у виді штрафу при призначенні за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарання не підлягає і виконується самостійно.

Разом із тим, колегія суддів не може погодитися із рішенням суду щодо призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Стаття 77 КК України містить вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням і додаткове покарання у виді конфіскації майна, у цьому переліку відсутнє.

З огляду на наведене, колегія суддів знаходить, що вирок щодо ОСОБА_1 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області задовольнити частково.

Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з вироку рішення суду про призначення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 368 КК України та за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна.