Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2

За вироком апеляційного суду Харківської області від 8 квітня 2008 року

засуджений за п.1 ч.2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі.

На користь потерпілої ОСОБА_3 суд постановив стягнути із засудженого ОСОБА_2 1 988 грн. 31 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн. - моральної.

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства двох осіб при указаних у вироку обставинах.

Зокрема, 15 грудня 2005 року, перебуваючи в одному з плацкартних вагонів поїзда "Кисловодськ - Москва", що рухався у напрямку Москви, засуджений ОСОБА_2 розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_4та ОСОБА_5 З'ясовуючи питання хто з них сильніший, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вийшли у тамбур вагону, де ОСОБА_5 ударив засудженого кулаком в лице, а ОСОБА_2 відповів йому ударом ногою в груди та головою в лице, заподіявши ОСОБА_5 травматичну екстракцію зуба. Повернувшись в купе, засуджений та ОСОБА_5 продовжили вживати спиртне. При цьому, ОСОБА_5 погрожувавОСОБА_2 побоями за вибитий зуб. Наступного дня, після 9 год., до них в купе прийшов ОСОБА_4 Разом вони знову почали розпивати спиртне, в ході чого між ними виникали сварки з приводу подій минулого дня. Приблизно о 13 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вивели ОСОБА_2 у тамбур вагону, де на ґрунті особистих неприязних стосунків побили засудженого, завдавши йому декілька ударів кулаками в лице, і повернулись у купе. Коли ОСОБА_2 теж повернувся, потерпілі запропонували йому покинути поїзд. Засуджений взяв свою сумку і пересів на бокове місце. ОСОБА_4 почав його ображати. На ґрунті особистих неприязних стосунків у ОСОБА_2 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 З цією метою, біля 13 год. 40 хв., коли поїзд знаходився на перегоні станцій Слов'янськ - Лозова Південної залізниці, засуджений витягнув із своєї сумки ніж і завдав ним ОСОБА_4 14 ударів у груди, живіт, шию, голову та інші частини тіла. Відразу після цього ОСОБА_2 завдав 21 удар ОСОБА_5 в груди, голову та інші частини тіла. В результаті цих дій засудженого потерпілим були заподіяні:

ОСОБА_4 - колото-різані рани шиї, з пошкодженням сонної артерії, яремної вени, проникаюче поранення грудей, черевної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів та в інших частинах тіла. Його смерть настала від гострої крововтрати від указаного колото-різаного поранення шиї;

ОСОБА_5 - колото-різані рани грудей, проникаючі в ліву плевральну поржнину з ушкодженням серця і масивним крововиливом у плевральну порожнину, проникаючі у праву плевральну порожнину з ушкодженням легені, печінки та в інших частини тіла. Смерть потерпілого настала від гострої крововтрати в результаті ушкодження серця, правої легені та печінки.

У касаційній скарзі захисник просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що засуджений розцінив дії потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як реальне посягання на його життя та здоров'я, а тому діяв у межах необхідної оборони.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі захисника доводи, колегія суддів вважає, що його скарга не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Так, із показань самого засудженого видно, що на протязі 15-16 грудня, під час поїздки у поїзді, разом з потерпілими він вживав спиртне. Після проведеного між ним та ОСОБА_5 спаринг-поєдинку, в ході якого останньому він вибив зуб, потерпілі почали ставитись до нього агресивно. 16 грудня, приблизно о 13 год. вони вивели його у тамбур і побили, а потім, коли вони повернулись в купе, запропонували залишити поїзд. Він витягнув із своєї сумки ножа і завдав ним декілька ударів спочатку ОСОБА_4, а потім ОСОБА_5

Із показань допитаних під час досудового слідства та у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 видно, що засуджений і потерпілі дійсно вживали спиртне, сварились та бились між собою. Коли ОСОБА_2 забрав свою сумку і пересів від потерпілих на інше місце, конфлікт між ними продовжувався. Засуджений витягнув із своєї сумки ножа і спочатку завдав ним декілька ударів ОСОБА_4, а потім ОСОБА_5

Дані висновків судово-медичних експертиз свідчать про те, що на трупах як ОСОБА_4, так і ОСОБА_5 було виявлено по декілька колото-різаних поранень, у тому числі проникаючих, з пошкодженням внутрішніх органів, які призвели до гострої крововтрати, від чого і настала їх смерть.

Таким чином, з врахуванням цих та інших, досліджених судом і наведених у вироку доказів, судом першої інстанції було встановлено, що смерть потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 настала в результаті завданих їм ножових поранень ОСОБА_2

Колегія суддів не може розцінити як підставу для скасування вироку і закриття провадження по справі викладені у скарзі захисника доводи про те, що завдаючи потерпілим удари ножем, ОСОБА_2 діяв у межах необхідної оборони, розцінюючи дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як реальне посягання на його життя та здоров'я, оскільки ці посилання захисника не відповідають встановленим по справі обставинам.

В результаті дослідження доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, виклавши її у мотивувальній частині вироку, було встановлено, що на протязі зазначеного часу перебування у вагоні між засудженим і потерпілими дійсно виникали конфлікти, але після них вони продовжували між собою спілкуватись, розпивати спиртні напої. При цьому, по справі не було встановлено доказів, які б підтверджували той факт, що безпосередньо перед застосуванням ОСОБА_2 ножа з боку потерпілих мали місце дії, які б об'єктивно свідчили про реальність їх посягань на життя чи здоров'я засудженого. Не заперечував цього у судовому засіданні і сам засуджений, даючи відповідь на запитання свого захисника.

Приймаючи до уваги встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про умисне вчинення ОСОБА_2 вбивства двох осіб в результаті помсти за ті образи та побої, які йому заподіяли потерпілі.

Касаційних підстав вважати неправильною кваліфікацію дій ОСОБА_2 за п.1 ч.2 ст. 115 КК України не має.

Що стосується призначеногоОСОБА_2 покарання, то вирішення судом першої інстанції цього питання відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України і є обґрунтованим та мотивованим. Підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Харківської області від 8 квітня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.