Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Ржищівського міського суду Київської області від 6 грудня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше судимого 17 листопада 2006 року за

ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 187 КК України на 4 роки

позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 роки,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного за даним вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 17 листопада 2006 року та остаточно визначено покарання за сукупністю вироків 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 3 роки та передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним в тому, що він в ніч на 29 вересня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проник на подвір`я будинку АДРЕСА_1, де з гаража таємно викрав гроші та вказане у вироку майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1 542 грн.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1. не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного внаслідок м`якості. Вказує про те, що місцевий суд, не врахувавши усіх обставин справи, безпідставно застосував до призначеного ОСОБА_1 покарання ст. 75 КК України. Також стверджує, що суд неправильно зазначив у вироку про вчинення ОСОБА_1 злочину в період іспитового строку як на обтяжуючу покарання обставину.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання.

Проте суд, визнавши ОСОБА_1. винним у таємному викраденні чужого майна, вчиненому з проникненням в приміщення, при призначенні йому покарання не врахував належним чином ступеня тяжкості скоєного ним злочину та даних, що характеризують особу засудженого.

Судом належним чином не враховано те, що ОСОБА_1. в період іспитового строку встановленого попереднім вироком вчинив крадіжку чужого майна. Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. негативно характеризується за місцем проживання.

Крім того, як правильно вказано в поданні прокурора, при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд належним чином не обґрунтував свого висновку про можливість його виправлення без відбування покарання реально.

Тому вирок місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого серед іншого належить врахувати вищенаведене і перевірити усі доводи, на які посилається прокурор у касаційному поданні. Якщо при новому судовому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного злочину, то покарання йому має бути визначене з дотриманням положень передбачених ст. 65 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Вирок Ржищівського міського суду Київської області від 6 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати за м'якістю призначеного йому покарання, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суддів.