Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
|
21 листопада 2017 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Франтовської Т.І.,
суддів Слинька С.С., Суржка А.В.,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року у кримінальному провадженні № 120150000000400 та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження,
в с т а н о в и л а:
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за:
- ч. 2 ст. 15 ч. ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 125 КК України - до 2 років обмеження волі
На підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Також вказаним вироком вирішено долю речових доказів та витрат у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисника Зуєвої Л.В. та прокурора залишено без задоволення, а вирок - без змін.
Не погодившись з постановленими щодо нього судовими рішеннями ОСОБА_1 неодноразово звертався до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) з касаційними скаргами.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою ВССУ від 12 вересня 2016 року засудженому ОСОБА_1 було повернено його касаційну скаргу, через неусунення недоліків.
Ухвалою ВССУ від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було поновлено строк на касаційне оскарження вироку Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Протягом встановленого строку недоліків касаційної скарги засуджений не усунув, а тому ухвалою ВССУ від 20 грудня 2016 року касаційну скаргу було повернуто засудженому.
5 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повторно надіслав до суду касаційною скаргу в якій порушував питання перегляду вироку Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року. Ухвалою ВССУ від 10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у поновлені строку на касаційне оскарження та повернено касаційну скаргу.
31 жовтня 2017 року засуджений в черговий раз надіслав касаційну скаргу в якій порушує питання перегляду вищевказаних судових рішень.
Перевіривши порядок та строки касаційного оскарження відповідно до вимог ст. 426 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України касаційну скаргу на судові рішення може бути подано особою протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк із дня вручення йому копії судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Касаційна скарга подана ОСОБА_1 31 жовтня 2017 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Як на підставу для поновлення пропущеного строку засуджений посилається на перебування на лікуванні, жодних доказів на підтвердження цього ОСОБА_1 не надає. В той час як, в попередньому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, що надходило до суду 5 жовтня 2017 року та в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 10 жовтня 2017 року, як на підставу для поновлення строку на касаційне оскарження засуджений посилався на юридичну необізнаність та відсутність кваліфікованої правової допомоги.
Оскільки з поданого клопотання не зрозуміло в який період засуджений перебував на лікуванні, враховуючи відсутність доказів на підтвердження даного факту, неодноразові звернення засудженого з касаційною скаргою та клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження, а також ту обставину, що засудженому вже поновлювали строк на касаційне оскарження судових рішень, підстав для повторного поновлення строку на подачу касаційної скарги колегія суддів не вбачає
З урахуванням зазначеного, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на касаційне оскарження судових рішень.
Касаційну скаргу на вирок Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року повернути засудженому ОСОБА_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
С у д д і:
|
Т.І. Франтовська
С.С. Слинько
А.В. Суржок
|