Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів: Крижановського В. Я., Слинька С. С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка І. А. на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 02 серпня 2017 року,

Як убачається зі змісту касаційної скарги, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_3: на користь місцевого бюджету для перерахування фінансовому управлінню Тернопільської міської ради 4 618 грн 70 коп.; на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди - 15 000 грн, на правову допомогу - 10 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 02 серпня 2017 року вирок місцевого суду від 27 квітня 2017 року в частині вирішення цивільного позову та стягнення процесуальних витрат змінено, у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3 процесуальні витрати на проведення експертиз - 2 048 грн 10 коп.

У касаційній скарзі представник потерпілого порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_3 та прийняття нового рішення, яким стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 86 246 грн 76 коп., із яких: 6 249 грн 76 коп. - на відшкодування матеріальної шкоди; 70 000 грн - на відшкодування моральної шкоди, 10 000 грн - витрат на правову допомогу.

Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та вимоги до суду касаційної інстанції.

Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК України.

При цьому касаційна скарга представника потерпілого є суперечливою. Зокрема, за змістом касаційної скарги, представник потерпілого стверджує про незаконність судових рішень щодо ОСОБА_3 з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Однак, в касаційній скарзі наводить обґрунтування лише істотним порушенням кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Також усупереч вимогам ч. 4 ст. 427 КПК України до касаційної скарги представника потерпілого не додано оформлених належним чином документів, що підтверджують його повноваження захисника відповідно до вимог ст. 50 КПК України, зокрема, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру, договору із потерпілим.

Крім того, вимоги касаційної скарги представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка І. А. викладені без урахування положень ст. 436 КПК України, якою передбачені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

У порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги не додані копії судових рішень щодо ОСОБА_3, завірені належним чином, як це передбачено п.13.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (v0173750-13) .

Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі має бути вказано чи бажає особа, яка її подала, брати участь у касаційному розгляді, чого представник потерпілого не зробив.

З огляду на викладене, касаційна скарга представника потерпілого Пономаренка І. А. підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,

Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка І. А. на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 02 серпня 2017 року щодо ОСОБА_3 залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.