Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 5 серпня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого:

- 01.04.2002 року за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 357 КК України на 3 роки позбавлення волі;

та

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

- 27.02.1996 року за ч.3 ст. 141 КК України на 7 років позбавлення волі;

- 26.03.2002 року за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 141 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі,

засуджено кожного:

- за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим кожному визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Згідно з вироком ОСОБА_1 іОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

05.04.2006 року близько 7 год. 40 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку №189 по вул.Шевченка в м Нікополі, повторно відкрито заволоділи мобільним телефоном "Соні Еріксон К 300-1" з сім-картою, що належав малолітньому ОСОБА_3, спричинивши йому матеріальну шкоду на суму 815 грн.

13.04.2006 року близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_2, перебуваючи між будинками №39 і №41 по пр. Трубників в м. Нікополі, вирвавши з рук неповнолітнього ОСОБА_4 мобільний телефон "Сіменс СХ 75" з сім-картою, відкрито заволодів цим майном, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1040 грн.

21.04.2006 року близько 10 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Каштановій, 63 у м. Нікополі, зупинивши неповнолітнього ОСОБА_5, під вигаданим приводом термінового дзвінка шляхом обману та зловживання довірою повторно заволоділи його мобільним телефоном "Соні Еріксон К-300" з сім-картою, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 828 грн.

25.04.2006 року близько 18 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №24 по вул. Гагаріна у м. Нікополі, зупинив малолітню ОСОБА_6, під вигаданим приводом термінового дзвінка заволодів її мобільним телефоном "Самсунг-Х 480", чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 645 грн.

26.04.2006 року близько 18 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №4 по пр. Трубників в м. Нікополі, вирвав з рук малолітньої ОСОБА_7мобільний телефон "Нокіа 2650" з сім-картою, відкрито заволодівши цим майном, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 487 грн.

28.04.2006 року близько 20 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Херсонській, 372-1 в м. Нікополі та погрожуючи застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров'я неповнолітнього ОСОБА_9, повторно відкрито заволоділи належним останньому мобільним телефоном "Соні Еріксон Т-290" з сім-картою, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на суму 457 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2007 року вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 іОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_2, доводячи незаконність постановленого щодо нього вироку, зазначає про те, що досудове та судове слідство провадилося неповно та не об'єктивно, з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі при проведенні впізнання його потерпілими та при проведенні судових дебатів, під час яких не було надано слово для виступу ОСОБА_1 Зазначає, що ОСОБА_1 обмовив його у вчиненні деяких злочинів. Вважає, що в його -ОСОБА_2 діях убачається шахрайство, а не грабіж. Стверджує, що обвинувальний висновок не був посвідчений належним чином, а місцевий суд допустив порушення закону при призначенні йому покарання та безпідставно не посвідчив подані ним зауваження на протокол судового засідання. Просить вирок скасувати.

- засуджений ОСОБА_1 стверджує, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні заходи фізичного впливу, внаслідок чого він обмовив себе іОСОБА_2; обвинувальний висновок не був посвідчений належним чином; суддя позбавив його права на захист через недопущення його матері як захисника. Також суд позбавив його права виступити в судових дебатах, що підтверджено технічним записом судового процесу. Просить судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, а по епізоду заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_8- на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційні скарги ОСОБА_1 іОСОБА_2 задовольнити частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 384, 395 КПК України касаційні скарги на судові рішення, зазначені в ч.2 ст. 383 КПК України, має право подати засуджений у частині, що стосується його інтересів, а суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в тій частині, в якій вони були оскаржені.

Доведеність винуватостіОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України, підтверджена наведеними у вироку та належно оціненими судом доказами, зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_8, які послідовно вказували про вчинення злочинів щодо них ОСОБА_2, якого вони впевнено упізнали як під час досудового слідства, так і в суді, даними явки з повинною ОСОБА_1 про вчинення ним спільно з ОСОБА_2 відкритого заволодіння майном ОСОБА_12

Підстав для обмовиОСОБА_2 ОСОБА_1 і потерпілими по справі не встановлено. На наявність таких підстав, що заслуговують на увагу, не посилається і сам ОСОБА_2

Перевіркою матеріалів справи не встановлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування судових рішень щодоОСОБА_2, в тому числі не виявлено таких порушень при проведенні впізнання.

ДіїОСОБА_2 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України кваліфіковано правильно.

Підстав для перекваліфікації дійОСОБА_2 з ч.2 ст. 186 на ч. 2 ст. 190 КК України немає.

Як видно з матеріалів справи, обвинувальний висновок по справі складений відповідно до вимог ст. 223 КПК України та затверджений прокурором згідно зі ст. 229 КПК України, яка не передбачає необхідності скріплення підпису прокурора печаткою.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про засудженого.

Однак, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд порушив вимоги ч.3 ст. 67 КК України, якою встановлено, що при призначенні засудженому покарання не можна визнавати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в ч.1 ст. 67 КК України, та визнав як обтяжуючі покарання не передбачені ч.1 ст. 67 КК України обставини - вчинення корисливого злочину щодо неповнолітньої особи, негативну характеристику за місцем проживання та те, що завдана злочинами шкода не відшкодована.

З огляду на викладене, зазначені обставини як обтяжуючі покарання підлягають виключенню з вироку суду щодоОСОБА_2

Виключення з мотивувальної частини вироку зазначених обставин не дає підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене, судові рішення щодоОСОБА_2 підлягають зміні, а його касаційна скарга - частковому задоволенню.

Що стосується судових рішень щодо ОСОБА_1, то вони підлягають скасуванню з таких підстав.

При розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом порушено вимоги ст. 318 КПК України - його позбавлено права виступити в судових дебатах.

Так, з матеріалів справи видно, що судовий процес фіксувався технічними засобами. Даними звукозапису судового засідання підтверджено, що під час судових дебатів 16.02.2007 року ОСОБА_1 заявляв, що він не готовий до виступу. Після закінчення виступу в судових дебатах інших учасників процесу суддею було оголошено перерву на 21.02.2007 року, і в цей день, без надання ОСОБА_1слова в дебатах, суд заслухав останні слова підсудних, після чого видалився до нарадчої кімнати.

Таким чином, підсудного ОСОБА_1 було позбавлено права виступити в дебатах, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку щодо нього з направленням справи на новий судовий розгляд.

Не зважаючи на те, що в своїй апеляції ОСОБА_1 порушував питання про недотримання місцевим судом вимог ст. 318 КПК України, апеляційний суд належним чином не перевірив ці доводи та безпідставно залишив вирок щодо ОСОБА_1 без зміни, у зв'язку з чим підлягає скасуванню й ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1

При новому судовому розгляді справи щодо ОСОБА_1 суду належить повно і всебічно дослідити всі обставини справи, наявні докази, перевірити доводи ОСОБА_1, висунуті ним на свій захист, у тому числі висловлені і в касаційній скарзі, дати їм належну оцінку і постановити законний та обґрунтований вирок.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 іОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 змінити - виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на обтяжуючі його покарання обставини: вчинення корисливого злочину щодо неповнолітньої особи, негативну характеристику за місцем проживання та те, що завдана злочинами шкода не відшкодована. У решті вирок щодо нього залишити без зміни.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.