Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 9 січня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України,

раніше не судимого,

- за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладено на нього певні обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 - 1000грн. на відшкодування витрат за юридичні послуги, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28 березня 2007 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 11.11.2005р., знаходячись на території будинку № 11 на вул. Першого Травня в с.Бутівка Сосницького району, під час сварки з ОСОБА_2, умисно завдав удари останньому руками і ногами в обличчя та інші частини тіла, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі та доповненні до неї, потерпілий ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, а справу направити на нове розслідування. Вважає, що за вчинення злочину щодо нього не притягнуто ОСОБА_3, а ОСОБА_1 призначено м'яке покарання. Посилається на те, що суд безпідставно не задовольнив цивільного позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_2, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора, який вважає, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково в частині вирішення цивільного позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У матеріалах справи є не скасовані постанови слідчого від 26 червня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1, які ніким не оскаржені.

Тому доводи потерпілого щодо необхідності притягнення до кримінальної відповідальності цих осіб не ґрунтуються на законі і не могли бути задоволені під час розгляду даної справи.

Разом з тим, доводи потерпілого щодо м'якості призначеного засудженому покарання та щодо неправильного вирішення цивільного позову, є обґрунтованими.

Так, суд не достатньо врахував те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, що внаслідок його дій потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості з тривалим розладом здоровя.

Мотивуючи застосування до засудженого покарання не пов'язаного з позбавленням волі суд послався на те, що злочин ОСОБА_1 вчинив вперше, позитивно характеризується та має на утриманні дитину. Проте суд зовсім не мотивував чому засудженого необхідно звільнити від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.

Крім того, як видно із матеріалів справи потерпілий ОСОБА_2 подав цивільний позов відповідно до вимог закону, в якому ним наведені відповідні мотиви заподіяння йому моральних страждань та матеріальної шкоди (а.с.172,т.1).

Суд, задовольнивши позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 500 грн., не врахував при цьому достатньо морального і фізичного стану потерпілого, який отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості з тривалим розладом здоровя, є особою похилого віку та тривалий час знаходився на лікуванні (а.с.70,128,т.1).

Відмовляючи потерпілому у задоволенні позову про стягнення матеріальних витрат, суд не достатньо вмотивував своє рішення і не дав належної оцінки доказам матеріальних витрат потерпілого, які є у справі, а це має істотне значення для правильного вирішення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Апеляційний суд переглядаючи справу не виправив помилки суду першої інстанції і не дав переконливої відповіді на доводи скарги потерпілого, а тому вирок суду першої інстанції і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно більш ретельно перевірити фізичний стан потерпілого і його доводи щодо моральних страждань, дати оцінку доказам, що підтверджують чи спростовують матеріальні витрати потерпілого і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Якщо буде доведено винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину за який його засуджено та тіж дані про його особу, то призначене йому із застосуванням ст. 75 КК України покарання слід визнати м'яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 9 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 28 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.