Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 21 листопада 2007 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянку України, раніше не судиму, обвинувачену у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 та 368 ч. 1 КК України,-

звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України з передачею на поруки колективу комунального підприємства "Жилкомунсервіс", а кримінальну справу закрито.

ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що працюючи начальником ЖЕП № 3 м. Тореза, в грудні 2003 року - лютому 2004 року, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, шляхом підроблення допустила приватизацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, внаслідок чого територіальній громаді міста було заподіяно шкоду в розмірі 9783 грн., за що вона отримала від ОСОБА_2 хабара в сумі 500 грн.

У касаційному поданні прокурора порушено питання про скасування постанови суду у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, яке на думку прокурора виразилося у тому, що ОСОБА_1 з використанням свого службового становища вчинила злочини, за які її всупереч вимог закону передано на поруки підпорядкованому їй же трудовому колективу, в зв'язку з чим постанова суду не може бути виконана відповідно до вимог ст. 47 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про обгрунтованість касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що це касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Визначені цим законом приводи та підстави звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності судом порушені.

Зокрема, відповідно до ст. 47 КК України, у зазначеному законі мова йде про вчиненні особою злочину невеликої або середньої тяжкості, а не вчинення такою особою сукупності злочинів вказаної тяжкості. Зазначені підстави звільнення ОСОБА_1 судом залишені поза увагою, на що обгрунтовано звернув увагу прокурор у своєму касаційному поданні.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є членом трудового колективу ЖЕП № 3, а не комунального підприємства "Жилкомунсервіс", куди ЖЕП № 3 входить як структурний підрозділ. Проте ці обставини судом також залишені поза увагою.

Тому законність передачі ОСОБА_1 на поруки вказаному колективу є сумнівною, бо судом достеменно не встановлено, чи є вона членом цього колективу.

Із протоколу засідання трудового колективу комунального підприємства "Жилкомунсервіс" колегія суддів не може зробити також і однозначного висновку про те, членом якого колективу вона є. Крім того, із протоколу засідання колективу не видно, скільки у ньому членів, яка кількість із них взяли участь у засіданні та виразила бажання про взяття ОСОБА_1 на поруки.

Підставою звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України є також безумовне виконання заходів виховного характеру з боку особи. Разом із тим суд не встановив, які заходи виховного характеру до неї можуть бути застосовані з боку колективу комунального підприємства "Жилкомунсервіс". При цьому суд не врахував, що ОСОБА_1 є керівником ЖЕП № 3, а тому застосування до неї заходів виховного характеру з боку цього колективу та колективу комунального підприємства є проблематичним, оскільки судом не з'ясовувалося питання про те, який виховний вплив може здійснювати на неї як на керівника підрозділу комунального підприємства і чи буде цей вплив на неї достатнім з урахуванням вимог ст. 47 КК України.

Оскільки судом першої інстанції зазначені обставини залишені поза увагою, що ставить під сумнів правильність його рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за сукупністью вчинених нею злочинів, то постанова суду, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, як постановлена із порушенням кримінального закону підлягає скасуванню, а страва - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід врахувати вказані обставини та прийняти законне і обгрунтоване рішення щодо ОСОБА_1 відповідно до вимог кримінального закону.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 21 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо неї направити на новий судовий розгляд.