Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Присяжнюк Т.І.,

суддів Ковтюк Є.І., Школярова В.Ф.

за участю прокурора Ковтун Н.Я.

захисника

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року щодо ОСОБА_2.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 р. засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Стягнуто із засудженого на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України 3466 гри. 90 коп.

Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року постановлено вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 р. відносно ОСОБА_2. в частині призначення покарання засудженому та звільнення його від відбування покарання з випробуванням скасувати, призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_2. визнаний винним у тому, що він вчинив пособництво у фіктивному підприємництву за наступних обставин.

Приблизно 23-24 квітня 2005 р., ОСОБА_2., знаходячись у м. Камінь-Каширському Волинської області, прийнявши пропозицію невстановлених осіб, яка надійшла приблизно 20-23 квітня 2005 року, стосовно реєстрації на своє ім'я підприємства TOB "Газтрейд ЛТД" та пошуку особи, яка за грошову винагороду погодилася б стати директором вказаного підприємства, запропонував ОСОБА_3. заробити грошові кошти шляхом надання своїх анкетних даних для внесення їх до статутних документів підприємства, яке було зареєстровано у м. Києві, а також погодитись на призначення його на посаду директора.

Отримавши згоду ОСОБА_3., ОСОБА_2. 25 квітня 2005 р. супроводив його до офісного приміщення, орендованого TOB "Компанія "Техенерго" у будинкуАДРЕСА_1 у м. Києві, де вони передали невстановленій особі документи - власні паспорти громадян України і довідки з податкового органу про присвоєння ідентифікаційних кодів. При цьому засуджений повідомив, щоб його анкетні та паспортні дані вносили до статутних документів тільки як одного із співзасновників, а ці ж дані ОСОБА_3. вносили до статутних документів підприємства і до протоколу № 1 від 24 квітня 2005 р. загальних зборів учасників TOB "Газтрейд ЛТД" про призначення ОСОБА_3. на посаду директора. Після технічного оформлення статутних документів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. поставили в них свої підписи, як співзасновники TOB "Газтрейд ЛТД".

У подальшому ОСОБА_2., ОСОБА_3. та невстановлена особа приїхали до місцезнаходження приватного нотаріуса на адресу м. Київ, АДРЕСА_2, де ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_6. підписали заяви про передачу своєї частки у статутному фонді TOB "Газтрейд ЛТД" громадянам ОСОБА_2. та ОСОБА_3. а також вищевказаний протокол № 1 від 24 квітня 2005 р., відповідно до якого ОСОБА_3. призначено на посаду директора вказаного підприємства.

Після цього невстановлена особа передала засудженому та ОСОБА_3. грошові кошти у сумі 200 доларів США кожному в якості винагороди за згоду у реєстрації на своє ім'я підприємства, а також кошти, які компенсували їм витрати на проїзд.

У подальшому, внаслідок складання невстановленими особами від імені ОСОБА_3. документів та використання цими особами підприємства TOB "Газтрейд ЛТД" для прикриття незаконної діяльності, були спричинені збитки державі шляхом безпідставного формування податкового кредиту у споживачів природного газу, що призвело до умисного ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 167 млн. 703 тис. 955 грн. 4 коп., що є великою матеріальною шкодою.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду і звільнення ОСОБА_2. від покарання на підставі п. п. "б" і "є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року. Свої доводи мотивує тим, що апеляційний суд не врахував усі обставини справи і безпідставно скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2., необґрунтовано відмовивши у застосуванні амністії.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника, який підтримав касаційну скаргу, прокурора Ковтун Н.Я., яка вважає, що ОСОБА_2. підпадає під дію Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 р. (2591-15) , перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_2., як і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України, у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів скарги захисника про необхідність застосування до ОСОБА_2. Закону "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) , то вони заслуговують на увагу.

На підставі ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 р. особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим законом чинності, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, злочин, вчинений ОСОБА_2., є злочином середньої тяжкості, скоєний до вступу в дію Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 (2591-15) року. ОСОБА_2., який при розгляді справи місцевим і апеляційними судами заявляв клопотання про застосування до нього акту амністії, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, а тому підпадає під дію п. п."б" і "є" ст. 1 зазначеного Закону.

Посилання у вироку апеляційного суду на те, що ОСОБА_2. постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області був звільнений від кримінальної відповідальності 21 листопада 2006 р. на підставі Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) , а тому цей закон більше не може до нього застосовуватись, є необґрунтованим, оскільки він вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України, до вступу зазначеного Закону в дію і до винесення попередньої постанови про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії від 21.11.2006 р.

На підставі наведеного, оскільки ОСОБА_2. після 31 травня 2005 року злочинів не вчиняв, Законом України "Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 р. (392/96-ВР) і Законом України "Про амністію" від 31.05.2005 р. (2591-15) не передбачена заборона на застосування до ОСОБА_2. акту амністії, вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2. підлягає скасуванню, засуджений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа - закриттю.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. задовольнити.

Вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України на підставі п. п."б", "є" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року, а справу провадженням закрити.

ОСОБА_2 з-під варти звільнити.