Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів: Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості по заробітній платі за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року,

У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо не приведення посадового окладу ОСОБА_4 з 01 липня 2005 року у відповідність до вимог частини 2 статті 44 Закону України "Про статус суддів" та не виплаті йому у зв'язку з цим належного розміру заробітної плати та довічного грошового утримання. Стягнуто на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України, через Державне казначейство України, заборгованість по заробітної плати у сумі 171 418,72 грн. та 147 229,65 грн. заборгованості з довічного грошового утримання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року змінено постанову суду першої інстанції, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови у наступній редакції: "Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та Державної судової адміністрації України щодо не проведення посадового окладу ОСОБА_4 з 01 червня 2005 року у відповідність до вимог частини 2 статті 44 Закону України "Про статус суддів" та не виплати йому у зв'язку з цим належного розміру заробітної плати та щомісячного грошового утримання". В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

02 квітня 2012 року Державна судова адміністрація України звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року, посилаючись на те, що судове рішення, яке стало підставою для прийняття постанови, що належить переглянути, скасоване. Заява обґрунтована тим, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 року у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року, задоволено заяву Державної судової адміністрації України про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2005 року № 865 (865-2005-п) "Про оплату праці суддів" і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року, заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року залишено без задоволення.

У касаційній скарзі Державна судова адміністрація України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року та прийняти нове судове рішення у справі, яким задовольнити заяву про перегляд за новоявленими обставинами Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до Державної судової адміністрації України.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року скасовано постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, у зв'язку із скасуванням постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року, щодо перегляду якої за нововиявленими обставинами приймалися ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року, вказані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій також підлягають скасуванню.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження.

За правилами частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження за нововиявленими обставинами закриттю.

Керуючись статтями 157, 220, 221, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року скасувати.

Закрити провадження у справі за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.