Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідача

суддів

Наставного В. В., Слинька С. С.,

за участю прокурора

Гаврилюка С. М.,

засудженої

ОСОБА_5,

при секретарі

Гапоні В. О.,

розглянула в судовому засіданні 09 листопада 2017 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 22 вересня 2016 року щодо ОСОБА_5

Вироком Турійського районного суду Волинської області від 17 травня 2016 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, неодноразово судиму, востаннє 14 грудня 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, а на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Апеляційного суду Волинської області від 14 грудня 2015 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7, судові рішення щодо якої у касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22 вересня 2016 року вирок змінено, виключено посилання на обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винуватою у тому, що вона 13 лютого 2016 року близько 14.00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_8, діючи згідно розподілу ролей, користуючись тим, що ОСОБА_8, представившись соціальним працівником та увійшовши в довіру ОСОБА_9, виманила останню з будинку, проникла у будинок ОСОБА_9, звідки таємно викрала належні потерпілій гроші у сумі 7 600 грн.

У касаційній скарзі прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі ОСОБА_5 через м'якість. Заперечує щире каяття засудженої, вказує на стійку схильність засудженої до скоєння корисливих кримінальних правопорушень. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України (далі - КПК (4651-17) ). Просить скасувати ухвалу призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, пояснення засудженої, яка просила залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається із судових рішень, при призначенні покарання ОСОБА_5 судом відповідно до вимог ст. 65 КК враховано ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини провадження та дані про особу засудженої, зокрема, те, що вчинене нею кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжкого. Пом'якшуючою покарання обставиною судом визнано щире каяття та сприяння розкриттю злочину. Також судом узято до уваги те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судима, має непогашену та не зняту у встановленому порядку судимість за вчинення корисливого злочину, позитивно характеризується, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстав для застосування до ОСОБА_5 статей 69 і 75 КК не вбачається.

Під час апеляційного розгляду провадження судом виключено посилання на обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину, оскільки повторність вже була врахована судом як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію. Обтяжуючих покарання ОСОБА_5 обставин не встановлено.

Виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, призначене ОСОБА_5 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК, ближче до мінімальної, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України,

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 22 вересня 2016 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.