Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Гладкого О.Є.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2005 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2007 року щодо ОСОБА_2.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що відповідно до

ст. 89 КК України судимості не мав,

засуджений за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 80 789 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2007 року вирок щодо ОСОБА_2. змінено, пом'якшено призначене йому покарання за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 05 квітня 2005 року приблизно о 1-ій год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на своєму робочому місці охоронника автостоянки, розташованої по проспекту Героїв, 2 у м. Дніпропетровську, шляхом вільного доступу заволодів автомобілем "Мерседес-Бенц-609Д", який належав ОСОБА_3

У той же день приблизно о 3-ій год. 20 хв., керуючи автомобілем "Мерседес-Бенц-609Д", ОСОБА_2 вчинив наїзд на ларьок на зупинці громадського транспорту, збив металевий паркан огорожі ресторану "Макдональдс" біля зупинки "Підстанція" в тому ж місті, внаслідок чого автомобіль загорівся. Діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно значну матеріальну шкоду на суму 82 119 грн., що 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 змінити, виключити вказівку про застосування ст. 69 КК України. Вважає, що з урахуванням змін, внесених у ст. 289 КК України Законом України від 22.09.2005 року, що пом'якшувало кримінальну відповідальність, при пом'якшенні апеляційним судом покарання засудженому застосування ст. 69 КК України не потребувало.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 змінити, пом'якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, виключити додаткове покарання у виді конфіскації майна та звільнити від його відбування покарання з випробуванням. Вважає призначене засудженому покарання надто суворим, зазначаючи, що суд не в достатній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання: дані про особу ОСОБА_2, який є таким, що судимості не мав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризувався, має на утриманні малолітню дитину, частково відшкодував шкоду.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив касаційну скаргу задовольнити частково, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних подання і скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні касаційного подання необхідно відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_2 був засуджений за ч. 3 ст. 289 КК України за незаконне заволодіння 5 квітня 2005 року належним ОСОБА_3 транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим завдав потерпілій значної матеріальної шкоди.

Апеляційний суд, розглядаючи справу щодо ОСОБА_2, погодився із зазначеною кваліфікацією дій засудженого та змінив вирок лише в частині призначеного йому покарання.

Однак, апеляційним судом не було враховано ту обставину, що на момент апеляційного розгляду справи стаття 289 Кримінального кодексу України містила нову редакцію відповідно внесених до неї змін Законом України від 22.09.2005 року.

Кваліфікуючої ознаки "щодо транспортного засобу, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян" стаття 289 КК України (в редакції від 22.09.2005 року) не містила, а в частині другій передбачала кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо ці дії завдали значної матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону необхідно змінити та перекваліфікувати його дії зі ст. 289 ч. 3 КК України (в редакції від 5.04.2001 року) на ст. 289 ч. 2 КК України (в редакції від 22.09.2005 року), призначивши йому покарання за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України.

Для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, як про це викладає прохання захисник ОСОБА_1, підстав немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування постановлених у справі судових рішень, у справі не виявлено.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково, а касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2005 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2007 року щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 289 ч. 3 КК України (в редакції від 5.04.2001 року) на ст. 289 ч. 2 КК України (в редакції від 22.09.2005 року) і призначити ОСОБА_2 за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з конфіскацією всього належного йому майна.