Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2007 року.

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2007 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м.Костянтинівка Донецької області,

раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_2, щодо якого судові рішення не оскаржуються.

Ухвалою судової колегії з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2007 року вирок стосовно ОСОБА_1 змінено - до призначеного йому покарання застосовано ст. 75 КК України та його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Вирок щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувався.

За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2. визнано винними у вчиненні злочинів за наступних обставинах.

4 листопада 2006 року в період часу з 19-ої до 20-ої год. 20 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з особами, раніше засудженими за вчинення даного злочину, з метою викрадення чужого майна, шляхом зламу замку на вхідних дверях проникли до будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_3 де мешкала громадянка ОСОБА_4, звідки таємно викрали майно останньої на суму 1670 грн.

16 листопада 2006 року близько 13-ої год. 30 хв. ОСОБА_1 поблизу будинку АДРЕСА_2зустрів свою знайому ОСОБА_6, у якої попросив мобільний телефон з метою подзвонити. Коли потерпіла передала йому мобільний телефон, то ОСОБА_1 утік з місця злочину, заволодівши таким чином майном потерпілої на суму 300 грн., чим повторно відкрито викрав чуже майно

21 листопада 2006 року близько 20-ої год. 30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 повторно, з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_5, прийшли до будинку АДРЕСА_3, де ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон з метою подзвонити. Коли потерпілий передав йому мобільний телефон, то ОСОБА_1 повторно, з метою відкритого заволодіння чужим майном, спільно з ОСОБА_2 утікли з місця злочину, заволодівши таким чином майном потерпілого на суму 595 грн. 35 коп.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, не заперечуючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Донецької області стосовно ОСОБА_1, а справу повернути на новий апеляційний розгляд через безпідставність застосування ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_1 на суворість покарання, визнав, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував всі обставини, якими визначається покарання. Пославшись на щире каяття, сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику особи винного та відшкодування ним матеріальної шкоди потерпілим, апеляційний суд визнав за можливе застосувати щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов"язки, передбачені ст. 76 КК України.

Таким чином, рішення суду про призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України є обгрунтованим і підстав для скасування ухвали апеляційного суду немає.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення.