Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Кліменко М.Р. і Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Сорокіної О.А.,

розглянула в судовому засіданні 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України (2341-14) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ст. 304 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців.

Відповідно до ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2народження,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України (2341-14) .

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

21.01.2007 року близько 23 год. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля магазина "Фокс" по вул. Пасічника в м. Скадовську, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3, кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження, завдали ОСОБА_4 декілька ударів руками й ногами в різні частини тіла, спричинивши фізичну біль, та відкрито заволоділи його дублянкою вартістю 90 грн..

22.01.2007 року близько 1 год. ОСОБА_1 повторно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2народження, є неповнолітнім, запропонував останньому вчинити крадіжку моторолера з АДРЕСА_1, і за попередньою змовою вони таємно викрали з під'їзду моторолер "Сузукі Ран", що належав ОСОБА_5, вартістю 1500 грн..

26.05.2007 року близько 3 год. на міському пляжі в м. Скадовську біля диско-бару "Шторм" ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, шляхом ривку відкрито заволодів сумочкою ОСОБА_6, заподіявши їй матеріальну шкоду на суму 1620 грн..

У апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області, доводить, що вирок суду не відповідає вимогам ст.334 КПК України (1001-05) , оскільки в ньому не сформульовано суб'єктивної та об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.304 КК України (2341-14) . Посилається на те, що суд при кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України (2341-14) помилково не вказав як кваліфікуючу ознаку цього злочину - повторність. Стверджує, що суд у мотивувальній частині вироку всупереч вимогам закону послався на те, що відкрите викрадення майна ОСОБА_4 було вчинено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, хоча кримінальна справа щодо останнього виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком. Зазначає, що покарання, призначене ОСОБА_1 із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) , є м'яким. Просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд, а цей же вирок щодо ОСОБА_2 змінити, вказавши у мотивувальній частині, що відкрите викрадення майна ОСОБА_4 вчинено за попередньою змовою з особою, щодо якої кримінальна справа виділена в окреме провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання в частині виключення з вироку прізвища ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України (2341-14) та ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України (2341-14) у касаційному поданні не заперечується.

Твердження прокурора про те, що в порушення вимог ст. 334 КПК України (1001-05) суд у вироку не вказав, які дії вчинив ОСОБА_1 з метою схилити ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2народження, до участі у злочині, та не навів доказів, на яких грунтуються такі висновки суду, безпідставні.

Так, формулюючи обвинувачення, визнане судом доведеним, суд у вироку вказав, що ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2народження, є неповнолітнім, запропонував останньому вчинити крадіжку моторолера, що і було ними зроблено. Тобто, суд зазначив об'єктивну та суб'єктивну сторону діяння, передбаченого ст. 304 КК України (2341-14) .

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.304 КК України (2341-14) , підтверджена даними в судовому засіданні та наведеними у вироку показаннями ОСОБА_1, який повністю визнав свою вину, у тому числі у втягненні неповнолітнього ОСОБА_2 у вчинення крадіжки моторолера, за який вони удвох засуджені, та показаннями ОСОБА_2, який підтвердив, що ініціатором учинення цього злочину був ОСОБА_1, який достовірно знав про його неповнолітній вік і викликав у нього бажання вчинити крадіжку моторолера, щоб покататись, тобто він - ОСОБА_2 учинив злочин під впливом ОСОБА_1.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 засуджено і його дії кваліфіковано за ст. 304 КК України (2341-14) правильно.

Посилання прокурора на те, що суд у вироку не зазначив таку кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) як учинення цього злочину повторно, безпідставні, оскільки у мотивувальній частині вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, усі кваліфікуючі ознаки даного злочину судом зазначені.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку суду, не встановлено.

Вирок відповідає вимогам ст. 334 КПК України (1001-05) , є законним і обгрунтованим.

Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням тяжкості вчинених ними злочинів, даних про засуджених, пом'якшуючих та обтяжуючої покарання обставин - учинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, і є необхідним для виправлення засуджених та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.75 КК України (2341-14) якщо суд при призначенні покарання, урахувавши тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Суд дотримав вказаних вимог при призначенні ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) , оскільки в сукупності урахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про засудженого, який позитивно характеризувався, злочини учинив вперше, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебував. Крім того, суд обгрунтовано визнав пом'якшуючими покарання ОСОБА_1 обставинами - його щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, вчинення злочину в молодому віці, те, що він страждав хронічним захворюванням, а також позицію потерпілих та прокурора, який в судовому засіданні просив призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України (2341-14) .

За таких обставин немає підстав вважати, що покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) є м'яким.

Підстав для скасування вироку суду не встановлено.

Однак суд безпідставно вказав у вироку прізвище особи, з якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили відкрите викрадення майна ОСОБА_4, оскільки, як видно з постанови Скадовського районного суду від 11.10.2007 року, кримінальна справа щодо цієї особи по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (2341-14) , виділена в окреме провадження у зв'язку з її розшуком (а.с.275).

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним змінити вирок суду, уточнивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили відкрите викрадення майна ОСОБА_4 не з ОСОБА_3, а з особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 11 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінити, уточнивши в мотивувальній частині вироку, що 21 січня 2007 року вони вчинили відкрите викрадення майна ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, щодо якої кримінальна справа виділена в окреме провадження.

У решті цей вирок залишити без зміни.