Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Паневіна В.О.,

суддів

Коротких О.А., Гриціва М.I.,

за участю прокурора

Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 червня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1

уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

такого, що не має судимості

згідно ст. 89 КК України (2341-14) ,

засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14) до обмеження волі на строк один рік.

На підставі п. "ж" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) засудженого звільнено від відбування покарання.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він протягом 2005- 2006 років злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду від 22 червня 2005 року коштів на утримання двох неповнолітніх дітей (аліментів) та мав заборгованість у розмірі 2 937 гривень.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. На думку прокурора, до засудженого було неправильно застосовано п. "ж" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) , оскільки відповідно до п. "е" ст. 7 цього Закону амністія не застосовується до осіб, які мають неповнолітніх дітей або дітей інвалідів і вчинили злочини, що посягають на охоронювані законом права та інтереси цих дітей.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала касаційне подання та просила вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд, звільняючи ОСОБА_1. від відбування покарання, послався на п. "ж" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) , оскільки він є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.

Разом з тим, з вироку вбачається, що ОСОБА_1. було визнано винним у тому, що він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду від 22 червня 2005 року коштів на утримання двох неповнолітніх дітей (аліментів), тобто він вчинив злочин, що посягав на охоронювані права та інтереси цих дітей.

Однак, згідно з п."е" ст. 7 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) , амністія не застосовується до осіб, які мають неповнолітніх дітей або дітей інвалідів і вчинили злочини, що посягають на охоронювані законом права та інтереси цих дітей.

За таких обставин до ОСОБА_1. амністія не могла бути застосована, а тому касаційне подання підлягає задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду необхідно розглянути справу з дотриманням закону та постановити законне рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційне подання заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.