5-1892к08 Про вчинення умисного вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 травня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_6. на вирок апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2008 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця с. Карпівці Чуднівського району,

Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1,

не судимого,

засуджено за п.п. 4,5, ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) на п'ятнадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. 432 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 80 000 гривень - моральної шкоди.

Засудженого визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.

IНФОРМАЦIЯ_2року вдень ОСОБА_1. разом зі своєю дружиною ОСОБА_2. та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4- 1991 року народження, ОСОБА_5- 1992 року народження, ОСОБА_7- 1998 року народження знаходилися у своєму будинку в АДРЕСА_1.

Під час обіду ОСОБА_1. з надуманих підстав почав сваритися зі старшою донькою, на захист якої стала дружина.

Не бажаючи сварки, ОСОБА_2. та діти пішли на присадибну ділянку і почали копати картоплю, а у невдоволеного ОСОБА_1. виник умисел на позбавлення дружини життя.

З цією метою ОСОБА_1. взяв із сейфа в кімнаті будинку свою двохствольну мисливську рушницю "IЖ 58 МАЕ" 12 калібру, зарядив її спорядженими картеччю 7,2 мм набоями, а ще один аналогічний набій поклав до кишені.

Підійшовши до присадибної ділянки, ОСОБА_1. приставив рушницю до спини дружини та сказав їй, що буде стріляти собак, на що ОСОБА_2. відповіла, що вона не собака і спробувала разом із донькою ОСОБА_5відібрати рушницю, проте зуміла лише її розрядити та забрати набої, якими рушниця була заряджена. Після цього дружина засудженого та діти пішли в напрямку будинку.

ОСОБА_1. вийняв із кишені заздалегідь заготовлений ним набій, зарядив рушницю, та усвідомлюючи, що завдає особливих психічних і моральних страждань своїм донькам ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які йшли поруч із матір'ю, по обидва боки від неї, з короткої відстані здійснив постріл у спину дружини, спричинивши їй вогнепальне, проникаюче в плевральну порожнину, сліпе дробове поранення грудної клітини з пошкодженням аорти, що потягло гостру крововтрату, внаслідок чого настала смерть потерпілої.

У своїй касаційній скарзі захисник засудженого зазначає, що в матеріалах справі відсутні докази перебування ОСОБА_1. на час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, захисник вказує на те, що суд безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_1. як вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Твердить захисник і про неправильну, на його думку, кваліфікацію дій ОСОБА_1. як вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, та надмірну суворість призначеного винному покарання і просить змінити вирок щодо засудженого, перекваліфікувавши його дії на ст. 119 КК України (2341-14) .

Такі ж доводи та їх аргументація містяться і в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення засудженого та його захисника, які підтримали свої касаційні скарги; міркування прокурора, який просив залишити касаційні скарги без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_1. - без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Так, ОСОБА_1. як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні визнавав, що смерть дружини настала від його пострілу з мисливської рушниці, хоча й зазначав при цьому про випадковість пострілу.

За показаннями потерпілої ОСОБА_8., яка є старшою донькою засудженого, батько, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на городі підійшов до матері, приставив, їй до спини рушницю і сказав, що буде стріляти собак. Мати відповіла, що вона не собака і разом із сестрою спробувала відібрати рушницю, проте змогла лише її розрядити. Мати почала телефонувати до міліції, щоб повідомити про погрози на її адресу. Потерпіла також стверджувала, що разом із матір'ю та сестрою ОСОБА_5пішли до будинку, проте пролунав постріл, мати впала і одразу померла. ОСОБА_8. також зазначала про те, що її батько часто влаштовував у сім'ї сварки, інколи бив матір та погрожував їй рушницею.

Потерпіла ОСОБА_5. дала суду аналогічні за своїм змістом показання.

Ці показання ОСОБА_8. та ОСОБА_5. підтвердили під час відтворення обстановки і обставин події за їх участю.

Потерпіла ОСОБА_3. стверджувала, що IНФОРМАЦIЯ_2року її про вбивство сестри ОСОБА_2. повідомила по телефону племінниця ОСОБА_4. Приїхавши на місце події, вона побачила мертву і закривавлену ОСОБА_2.

За показаннями свідка ОСОБА_9. між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на городі виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2. та її донька ОСОБА_5. намагалися забрати у ОСОБА_1. рушницю, з якою він прийшов на город. Потім почув постріл і побачив, що ОСОБА_2. лежить на землі.

За даними протоколу огляду місця події з тіла ОСОБА_2. вилучено пластмасовий контейнер для дробу, картеч.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2. настала від вогнепального, проникаючого в плевральну порожнину, сліпого дробового поранення грудної клітини з пошкодженням аорти, що потягло гостру крововтрату.

Як видно з висновку судово-балістичної експертизи об'єкт, вилучений з тіла вбитої, є складовою частиною мисливського патрону 12-го калібру - відстріляним поліетиленовим пижем. Цей пиж був відстріляний з гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, якою могла бути мисливська рушниця, що належала засудженому.

Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну правову оцінку у вироку, суд обгрунтовано кваліфікував дії винного за п.п. 4,5 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) як вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги засудженого та його захисника щодо неправильності кваліфікації дій ОСОБА_1. за п.п. 4,5 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) і необхідності перекваліфікації цих дій на ст. 119 КК України (2341-14) .

Як видно з висновку додаткової судово-балістичної експертизи, постріли з мисливської рушниці, з якої було вбито ОСОБА_2., без натиснення на спускові гачки неможливі. Крім цього, при закриванні стволів конструкція рушниці передбачає автоматичне поставлення запобіжника в режим запобігання пострілів. Для того, щоб здійснити постріл після закривання стволів необхідно спочатку зняти запобіжник із зазначеного режиму та натиснути на спусковий гачок.

Крім цього, в матеріалах справи є дані про те, що ОСОБА_2. та її донька безпосередньо перед вчиненням злочину телефонували до міліції для того, щоб повідомити про погрози рушницею з боку ОСОБА_1.

Отже, на думку колегії суддів, підстав вважати, що ОСОБА_1. убив дружину з необережності немає.

Убиваючи дружину пострілом з рушниці на очах своїх неповнолітніх дітей, ОСОБА_1. усвідомлював, що завдає дітям особливих психічних і моральних страждань, а стріляючи картеччю в дружину, по обидва боки якої йшли діти, усвідомлював, що вибраний ним спосіб убивства є небезпечним не тільки для дружини а й для дітей.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав вважати неправильною кваліфікацію дій засудженого за п.п. 4,5 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) , про що йдеться у касаційних скаргах.

Не викликає сумніву у колегії суддів і висновок апеляційного суду про перебування ОСОБА_1. на час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Цей висновок грунтується на показаннях потерпілих ОСОБА_8., ОСОБА_5. свідка ОСОБА_10., яким суд у вироку дав належну оцінку.

Призначене ОСОБА_1покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_1. у касаційному порядку не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -ухвалила:

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_6. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.