У х в а л а
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Шевченко Т.В., Пошви Б.М.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
захисника
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 травня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на судові рішення щодо ОСОБА_2
Вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 3 березня 2007 року ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого,
засуджено за ч.2 ст.121 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі;
за ч.1 ст.296 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно призначено 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2367 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 2 жовтня 2007 року вирок щодо ОСОБА_2 змінено: за ч.1 ст.296 КК України (2341-14) призначено покарання у виді 1 місяця арешту. На підставі ст.70 КК України (2341-14) ОСОБА_2 вважається засудженим до покарання, призначеного судом першої інстанції - 5 років позбавлення волі. У решті вирок залишено без зміни.
Згідно вироку ОСОБА_2 обвинувачується органами досудового слідства у тому, що 14 жовтня 2006 року близько 00 год. 20 хв. біля сільського будинку культури, що є громадським місцем, по вул.Центральній, 25-а у с.Бакланова Муравійка Киликівського району Чернігівської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в насильництві із заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_4., які, згідно з висновком експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та ОСОБА_5, які, згідно висновку експерта, несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, від яких потерпілий помер.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, а справу направити на нове розслідування. Посилається на однобічність та неповноту досудового та судового слідства та зазначає, що ОСОБА_2 не було пред'явлене обвинувачення у вчиненні тих злочинних дій, за які він засуджений. Вказує, що на трупі потерпілого виявлено сліди самозахисту, а у засудженого відповідні тілесні ушкодження відсутні.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 також просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 та направити справу на нове розслідування. Вважає покарання, призначене засудженому, надто м'яким та вказує на те, що суму на відшкодування матеріальної та моральної шкоди зменшено безпідставно. Крім того, посилається на неповноту досудового та судового слідства і вказує, що у справі наявні докази про вчинення злочину щодо потерпілого ОСОБА_5 кількома особами.
Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., прокурора Морозової С.Ю., яка вважала, що судові рішення необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, захисника ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на нове розслідування з таких підстав.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.334 КПК України (1001-05) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Натомість, суд виклав тільки обвинувачення, що було пред'явлене ОСОБА_2 органами досудового слідства, що є неприпустимим при складанні обвинувального вироку.
Разом з тим, суд не взяв до уваги, що на досудовому слідстві ОСОБА_2 було пред'явлене неконкретне обвинувачення. Зокрема, воно не містило посилання на дії засудженого, якими були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому, не зазначено причину смерті ОСОБА_5, а також наявність причинного зв'язку між діями засудженого та настанням смерті потерпілого.
Також, при призначенні покарання засудженому суд взяв до уваги неправильну поведінку потерпілого, однак, не вказав, в чому саме вона проявлялася. У формулюванні обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_2, посилання на таку обставину відсутнє. Своє рішення про неможливість визнання обтяжуючою покарання обставиною перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння суд також не обгрунтував.
Разом з тим, з показань ОСОБА_2 і на досудовому слідстві, і в суді видно, що він разом з іншими особами вживав розведений спирт безпосередньо перед вчиненням злочину.
Приймаючи рішення по справі суд не врахував наведене, а крім того, не надав оцінки й іншим доказам по справі.
Так, з протоколу явки з повинною вбачається, що ОСОБА_2 заявив про те, що він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяли тілесні ушкодження ОСОБА_5 та ОСОБА_4. (а.с.62). Відповідно до висновку експерта №232 походження крові, виявленої у піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_6 не виключається від потерпілого ОСОБА_5, антигени, виявлені при серологічному дослідженні, самому ОСОБА_6 не властиві. (а.с.129-131).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у даній справі допущені такі порушення кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на висновки органу досудового слідства, а в подальшому і суду, що потягли за собою постановлення необгрунтованих судових рішень, які підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) , а справа - направленню на нове розслідування.
Органу досудового слідства під час нового розслідування, відповідно до вимог ст. 22 КПК України (1001-05) , необхідно повно, всебічно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, в тому числі з'ясувати, чи не було вчинено злочин кількома особами. Залежно від встановленого, обвинувачення має бути пред'явлено у відповідності з вимогами ст.132 КПК України (1001-05) .
Під час проведення додаткового розслідування мають бути перевірені й інші наведені у касаційних скаргах доводи.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
касаційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 3 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 2 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на нове розслідування.
Судді:
Пивовар В.Ф.
Шевченко Т.В.
Пошва Б.М.