Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Синявського О.Г.,

суддів

Гриціва М.I., Федченка О.С.,

за участю прокурора

Волошиної Т.Г.,

потерпілого предст. потерпілого та засудженого

ОСОБА_3., Матвійчука В.А. ОСОБА_1.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 27 травня 2008 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1на вирок апеляційного суду Хмельницької області щодо нього.

Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 листопада 2007 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, не судимий,

виправданий за ст. 125 ч.2 КК України (2341-14) за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_2. звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення, у якій просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1за те, що 21 квітня 2005 року, після 11 години, на площадці біля квартири АДРЕСА_1, в ході конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_1ударив його молотком по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Виправдовуючи ОСОБА_1., суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2. сам вчинив насильницьке вторгнення у житло ОСОБА_1., чіплявся до нього, безпідставно вимагав гроші, намагався вдарити тощо. У зв'язку з цим суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1., завдавши ОСОБА_2. удар молотком по голові, діяв у стані необхідної оборони, оскільки захищав своє житло та здоров'я членів своєї сім'ї від протиправного насильницького вторгнення потерпілого.

Вироком апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2008 року за апеляцією потерпілого указаний вирок суду першої інстанції було скасовано і постановлено новий, за яким ОСОБА_1було визнано винуватим в умисному заподіянні потерпілому при указаних ним у скарзі приватного обвинувачення обставинах легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я і засуджено за ст. 125 ч.2 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді штрафу в сумі 800 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1просить скасувати постановлений щодо нього вирок апеляційного суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Засуджений зазначає, що висновки апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки його, ОСОБА_1., дії були викликані протиправною поведінкою самого потерпілого, у зв'язку з чим, вважає, що він діяв у стані необхідної оборони.

Потерпілий ОСОБА_3. у своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, посилаючись на законність та обгрунтованість вироку апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав свою скаргу, пояснення потерпілого ОСОБА_3. та його представника про залишення скарги засудженого без задоволення, висновок прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, але необхідність звільнення ОСОБА_1від кримінальної відповідальності згідно ст. 49 КК України (2341-14) , перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що його скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки апеляційної інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1у вчиненні ним зазначених у вироку неправомірних дій відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Зокрема, це підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2., свідків ОСОБА_4і ОСОБА_5., які були очевидцями подій і бачили, як засуджений ударив потерпілого молотком по голові. Апеляційний суд обгрунтовано визнав за достовірні показання указаних осіб, оскільки це об'єктивно підтверджується сукупністю інших досліджених і наведених у вироку доказів.

З врахуванням встановлених по справі обставин конфлікту між засудженим і потерпілим, також обгрунтованими є наведені у вироку висновки апеляційної інстанції про відсутність у ОСОБА_1стану необхідної оборони.

У зв'язку з цим викладені у скарзі засудженого доводи про невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам справи колегія суддів вважає безпідставними.

З врахуванням ступені тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень кваліфікація дій засудженого за ст. 125 ч.2 КК України (2341-14) є правильною.

Згідно ст. 49 КК України (2341-14) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

За вироком апеляційного суду від 14 лютого 2008 року ОСОБА_1визнано винуватим у вчиненні 21 квітня 2005 року злочину, який відповідно до ст. 12 КК України (2341-14) класифікується як злочин невеликої тяжкості.

Приймаючи це до уваги, колегія суддів вважає правильним на підставі ст. 395 КПК України (1001-05) внести в оскаржуваний вирок відповідні зміни, звільнивши ОСОБА_1від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1задовольнити частково.

Згідно ст. 395 КПК України (1001-05) вирок апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1змінити - звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України (2341-14) .