Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 27 травня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Катеринопільського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Лопатин Радехівського району Львівської області, мешканець АДРЕСА_1, такий, що не має судимості,

засуджений за ст. 27 та ч.2 ст. 194 КК України на 9 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 10989 гривень 38 копійок, за надання правової допомоги 520 гривень, на відшкодування заподіяної моральної шкоди 15000 гривень;

на користь ОСОБА_3 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 179 гривень 50 копійок, на відшкодування заподіяної моральної шкоди 5000 гривень;

на користь ОСОБА_4 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 2537 гривень, за надання правової допомоги 800 гривень, на відшкодування заподіяної моральної шкоди 15000 гривень;

на користь ОСОБА_5 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 3998 гривень, на відшкодування заподіяної моральної шкоди 15000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 25 липня 2002 року, за обставин, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку, у дворі власного будинку по АДРЕСА_1, організував умисне знищення чужого майна з метою усунення конкуренції в торгівлі. Він умовив ОСОБА_6 підпалити магазин, розташований у с.Скаліватка м.Ватутіне Черкаської області, передав йому запалювальну суміш в поліетиленовій пляшці та домовився про винагороду в сумі 50 гривень.

01 серпня 2002 року ОСОБА_6 вчинив умисний підпал магазину та пошкодив майно ОСОБА_2 на загальну суму 1051 гривню.

Він же приблизно 05 листопада 2002 року організував умисне знищення чужого майна, умовив ОСОБА_6 це зробити та передав йому запалювальну суміш та повідомив адресу. 07 листопада 2002 року ОСОБА_6 підпалив дачний будинок біля дороги Ватутіне-Звенигородка, заподіявши ОСОБА_2 збитків на загальну суму 19968 гривень.

Він же, приблизно 16 листопада 2002 року знову організував підпал, умовив ОСОБА_6 це зробити, передав запалювальну суміш і вказав адресу. 21 листопада 2002 року ОСОБА_6 підпалив магазин "Радуга", розташований у АДРЕСА_2 та заподіяв ОСОБА_5 збитків на загальну суму 3998 гривень.

Він же, приблизно в кінці листопада 2002 року знову організував підпал, умовив ОСОБА_6 це зробити, передав запалювальну суміш і повідомив адресу. 03 грудня 2002 року ОСОБА_6 підпалив будинок АДРЕСА_3 та заподіяв ОСОБА_4 збитків на загальну суму 1441 гривню.

Він же, приблизно в кінці грудня 2002 року знову організував підпал, умовив ОСОБА_6 це зробити, передав запалювальну суміш і повідомив адресу. 08 січня 2003 року ОСОБА_6 підпалив будинок АДРЕСА_3 та заподіяв ОСОБА_4 збитків на загальну суму 576 гривень.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення кримінально-процесуального законодавства, а також вважає, що ОСОБА_6 обмовив його у вчиненні злочину. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення, проте вирок суду щодо ОСОБА_1 слід скасувати і провадження у справі закрити у зв'язку із смертю засудженого.

Висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і кваліфікацію дій за ст. 27, ст. 194 ч.2 КК України суд зробив на підставі досліджених у судовому засіданні й детально наведених у вироку доказів, а саме на показаннях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даних протоколів відтворення обстановки та обставин подій, даних протоколів очних ставок, даних висновків дактилоскопічних експертиз.

Суди як першої, так і апеляційної інстанції перевіряли доводи ОСОБА_1, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі.

Викладені у судових рішеннях мотиви про їх безпідставність колегія суддів знаходить обгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються чіткими та послідовними показаннями свідка ОСОБА_6, який як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підтвердив, що саме ОСОБА_1 вмовив його вчинити підпали та заплатив за це гроші.

Крім того встановлено, що у ОСОБА_6 були знайдені та вилучені дві поліетиленові пляшки, на одній з яких, за висновком дактилоскопічної експертизи, було виявлено слід пальця руки ОСОБА_1

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1, органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих та достатніх доказах.

Підстав для зміни чи скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 з підстав зазначених у касаційній скарзі колегія суддів не вбачає, проте вважає за необхідне вирок суду щодо нього скасувати на підставі ст. 400-1 КПК України. Після призначення справи до касаційного розгляду до Верховного Суду України надійшла належно завірена копія свідоцтва про смерть засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до вимог ст. 400-1 КПК України касаційний суд, встановивши обставини, передбачені ст.6 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває справу, а п.8 ст. 6 КПК України передбачено закриття справ щодо померлої особи.

Керуючись ст. 400-1 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В порядку ст. 400-1 КПК України вирок Катеринопільського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з його смертю.