Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах

у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.,

суддів за участю прокурора засудженого та його захисника

Пошви Б.М. і Кузьменко О.Т., Пересунька С.В., ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні 22 травня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 7 лютого 2007 року.

Вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 грудня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік.

Постановлено задовольнити цивільний позов та вирішено питання речових доказів відповідно до вимог КПК України (1001-05) .

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 6 жовтня 2003 року, приблизно о 20 год., рухаючись в темну пору добу на власному автомобілі САЗ-3507 по автошляху Пирятин - Ромни - Шостка в напрямку м. Ромни Сумської області на 202км в порушення п. п. 10.1 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з зустрічним автомобілем "Москвич" з причепом, внаслідок чого водій автомобіля ОСОБА_3 та його пасажир ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 7 лютого 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просять судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважають, що було неповно проведено досудове та судове слідство, відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який просив частково задовольнити касаційну скаргу засудженого та його захисника, судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у скарзі, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 КПК України (1001-05) відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови районного (міського) суду.

Як убачається з матеріалів справи підсудний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні заявили відвід судді Крекотень С.А.

19 червня 2006 року суддя Крекотень С.А. виніс постанову, якою відхилив клопотання ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 про свій відвід (а. с. 399, 412).

За таких обставин, оскільки суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді, то відповідно до ст. 370 КПК України (1001-05) це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, який має бути проведений із дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Апеляційний суд при розгляді справи в апеляційному порядку не звернув уваги на зазначені порушення, підлягає скасуванню й ухвала апеляційного суду.

Під час нового судового розгляду слід врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити усі доводи, викладені у касаційній скарзі, та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 7 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.