Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів

Скотаря А.М., Канигіної Г.В.,

за участю прокурора потерпілого та захисника

Гладкого О.Є.,ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 22 травня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на постановлені судові рішення щодо засудженого ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а:

вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 6 листопада 2006 року, який залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2007 року

ОСОБА_4,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця Китайської Народної Республіки,

китайця, який мешкає АДРЕСА_1

засуджено за ч.2 ст.286 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з засудженого на користь ОСОБА_1 15.000 грн. і на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_5 15.555,96 грн. матеріальних збитків.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_4 IНФОРМАЦIЯ_2 о 12 год. керуючи автомобілем "Ниссан-Инфинити", який належить ОСОБА_6 і в салоні якого знаходились ОСОБА_7 і ОСОБА_1, на трасі Одеса-Київ в напрямку м.Києва порушив Правила дорожнього руху і вчинив наїзд на металеву огорожу, в результаті чого автомобіль перевернуло і відкинуло в правий бік за межі проїжджої частини. Від удару ОСОБА_4 і ОСОБА_7 викинуло з автомобіля, а пасажираОСОБА_1 перекинуло з переднього на заднє сидіння. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 загинув, ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 отримав відкриту черепно-мозкову травму ті інші тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі потерпілі просять скасувати постановлені щодо ОСОБА_4 судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Свої доводи обгрунтовують тим, що судом призначено засудженому надто м"яке покарання, без урахування обтяжуючих його вину обставин і наслідків вчиненого; при призначенні покарання суд не застосував до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, а при звільненні від відбування покарання з випробуванням не встановив щодо нього обмежень, передбачених ст.76 КК України (2341-14) ; судом безпідставно зменшені суми стягнення завданих злочином збитків і не стягнуто шкоду після загибелі потерпілого ОСОБА_7 на утримання його малолітнього сина і на утримання потерпілогоОСОБА_1, який внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди отримав II групу інвалідності. Також потерпілі зазначають, що головуючий по справі в суді першої інстанції до призначення його суддєю працював адвокатом і надавав необхідну юридичну допомогу засудженому, а тому, згідно зі ст.54 КПК України (1001-05) , мав заявити самовідвід. Після видалення 2 листопада 2006 року в нарадчу кімнату для постановлення вироку, головуючий порушив таємницю нарадчої кімнати, оскільки до проголошення вироку 6 листопада 2006 року він вільно спілкувався із представниками ОСОБА_4 в їх присутності. Крім того, потерпілі вважають, що зміст ухвали апеляційного суду не відповідає вимогам ст.377 КПК України (1001-05) .

Заслухавши доповідача, потерпілогоОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, захисника ОСОБА_2 про залишення судових рішень щодо ОСОБА_4 без зміни, а також думку прокурора, який вважав за необхідне зняти справу з розгляду і направити її на службову перевірку по факту порушення головуючим по справі таємниці нарадчої кімнати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що дану справу необхідно зняти з розгляду і направити її Голові апеляційного суду Одеської області для проведення службової перевірки за таких підстав.

Як вбачається із протоколу судового засідання, 2 листопада 2006 року головуючий суддя по справі видалився в нарадчу кімнату для постановлення вироку щодо ОСОБА_4 і проголосив його 6 листопада 2006 року. За цей час, зі слів потерпілих, вони були свідками спілкування судді з представниками засудженого.

Крім того, при розгляді справи касаційною інстанцією потерпілий ОСОБА_1 заявив, що суддя Скрипченко В.А. 3 листопада 2006 року проводив заняття в Одеській морській академії.

Відповідно до вимог ст.322 КПК України (1001-05) вирок постановляється в окремому приміщенні. Під час наради і постановлення вироку в нарадчій кімнаті можуть буть бути лише судді, які входять до складу суду в даній справі. Присутність у нарадчій кімнаті запасних суддів або секретаря судового засідання та інших осіб не допускається, а також судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювались у нарадчій кімнаті.

Порушення цієї норми закону, якщо воно мало місце, є підставою для скасування постановлених в даній справі судових рішень, а тому колегія суддів вважає за необхідне справу щодо ОСОБА_4 зняти з касаційного розгляду і направити її Голові апеляційного суду Одеської області для організації службової перевірки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на неналежне оформлення протоколу судового засідання (а.с224-227), що порушує цілісність його змісту.

На підставі наведеного, керуючись ст.392 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

кримінальну справу щодо ОСОБА_4 зняти з касаційного розгляду і направити її з копією касаційної скарги потерпілих ОСОБА_3 іОСОБА_1 Голові апеляційного суду Одеської області для проведення службової перевірки по факту порушення судом таємниці наради суддів.

Після перевірки Голові апеляційного суду Одеської області направити кримінальну справу разом із матеріалами службової перевірки до Верховного Суду України.