Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М.,

суддів: Квасневської Н. Д., Шибко Л. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Холявчука А. А.,

прокурора Дронової І. С.,

засудженого ОСОБА_1,

переглянула в судовому засіданні вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2016 року за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1

Вироком Оратівського районногосуду Вінницької області від 17 лютого 2016 року, залишеним без зміни апеляційним судом, щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Люлинці Оратівського району Вінницькоїобласті, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

затверджено угоду про примирення, укладену 20 січня 2016 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 2 550 грн.

За вироком суду ОСОБА_1, 12 грудня 2015 року, приблизно о 15 годині, перебуваючи на території кладовища в с. Люлинці, Оратівського району Вінницької області, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, з метою наживи, із корисливих спонукань, таємно, використовуючи грубу фізичну силу, зламав металеві огорожі могил покійних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та, загрузивши їх на свою гужову повозку, перевіз їх і продав ОСОБА_5 за 300 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку районного суду та ухвали апеляційного суду у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та про направлення справи на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що судом порушено вимоги статей 469, 474 КПК України. Стверджує, що в даному кримінальному провадженні угода про примирення відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України не може бути укладена та затверджена судом. Наголошує, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 419 КПК. Зазначає, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки апеляційним вимогам прокурора. Звертає увагу, що апеляційний суд навів спростування доводів прокурора, які він не наводив.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав доводи касаційної скарги та просив судові рішення залишити без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_1, який не підтримав доводи касаційної скарги прокурора та просив її залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, про те, що не допускається затвердження угоди про примирення в даному кримінальному провадженні не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, яка відповідає вимогам ст. 471 КПК.

Умови, зазначені у статтях 469, 471, 474, 475 КПК України судом дотримано.

Апеляційний суд, при перегляді вироку суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, дотримався положень статей 404, 405, 407, 439 КПК та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам ст. 419 КПК.

З висновками судів першої та апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вивченням матеріалів справи установлено, що у них не міститься ніяких даних, які б дозволили суду касаційної інстанції дійти протилежного висновку і такі дані не наведені прокурором у касаційній скарзі. Зміст затвердженої судом угоди ніскільки не суперечить інтересам суспільства, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів учасників примирення для цілей вищезазначених норм закону.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 433- 436 КПК, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 24 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.