Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А. М.,

суддів: Єлфімова О. В., Шибко Л. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Холявчука А. А.,

прокурора Єременка М. В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

переглянула в судовому засіданні ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3

Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 березня 2016 року, засуджено:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тинівка Жашківського району,Черкаської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців із відбуванням покарання на гауптвахті відділення Військової служби правопорядку (сел. Десна) Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 23 647 грн., та моральної шкоди - 30 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року вказаний вирок щодо ОСОБА_3 в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України в частині призначеного покарання змінено та виключено з резолютивної частини вироку рішення суду про відбування покарання на гауптвахті відділення Військової служби правопорядку (сел. Десна) Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він, 26 березня 2015 року,приблизно о 17.30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-21081"д.н.з. НОМЕР_3, на 79 кілометрі + 850 метрів автодороги Чернігів-Десна-Вишгород-Київ, виїжджаючи з правого узбіччя на зазначену автодорогу, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну у зв'язку з чим почав перетинати проїзну частину справа наліво та виїхавши на зустрічну смугу руху, скоїв зіткнення з мотоциклом JIANSHE JS 150-3 д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку, чим грубо порушив вимоги п.п. 2.3 "б", 2.9 "б", 10.1, 10.2, 1.10, 1.2, 13.3, п. 10.1, 31.4.1 "а", 31.4.2 "г" Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

Внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді: закритого багатоуламкового перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому заднього краю дистального відділу великогомілкової кістки, повного вивиху лівого гомілково-ступневого суглобу, які ускладнилися контрактурою лівого гомілково-ступневого суглобу, забою м'яких тканин грудної клітки справа, синців на тулубі, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров'я понад 3 тижні (більше як 21 день).

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Своє прохання обґрунтовує тим, що призначене ОСОБА_3 покарання не відповідає вимогам статей 50- 52, 65 КК та не повною мірою відповідає особі засудженого та тяжкості злочину. Звертає увагу на те, що засуджений скоїв злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що висновок суду про те, що засуджений визнав свою вину, щиро розкаявся та вжив всіх необхідних заходів для відшкодування завданої потерпілому шкоди не відповідає дійсності на що не звернув увагу і суд апеляційної інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно визнано обставиною, що пом'якшує засудженому покарання те, що він є учасником бойових дій. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, при перегляді вироку місцевого суду, порушуючи вимоги статей 370, 419 КПК, належним чином не розглянув доводи апеляційної скарги представника потерпілого та не надав на них відповіді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого та його представника, які підтримали доводи касаційної скарги та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який не підтримав доводи касаційної скарги потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга потерпілого підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 419 вказаного Кодексу в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення; при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Недотримання наведених положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Проте у цьому кримінальному провадженні згаданих вимог закону апеляційним судом належно не виконано.

Представник потерпілого та обвинувачений подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на матеріали справи, докладно обґрунтували свої доводи про незаконність, на їх думку, вироку суду. Крім того, вказували на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, як внаслідок м'якості так і суворості.

Проте апеляційний суд, залишаючи апеляції без задоволення, не навів в ухвалі переконливих аргументів на спростування доводів представника потерпілого та обвинуваченого і не зазначив підстав, з яких визнав апеляції необґрунтованими, а лише зазначив, що вирок суду ґрунтується на перевірених судом першої інстанції доказах, а міра покарання та розмір стягнутих з засудженого сум відповідають положенням ст. 65 КК.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційний перегляд кримінального провадження всупереч вимогам ст. 2 КПК відбувся формально. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 вказаного Кодексу і її не можна визнати законною, обґрунтованою й вмотивованою. Зазначене рішення постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Допущені порушення норм процесуального права перешкоджають суду касаційної інстанції дійти безспірного висновку щодо правильності застосування судами закону України про кримінальну відповідальність та відповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК оскаржувану ухвалу необхідно скасуватиі призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати зазначене, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах представника потерпілого та обвинуваченого, крім того, перевірити інші доводи, наведені в касаційній скарзі потерпілого, дати на все вичерпну відповідь і ухвалити рішення, яке б відповідало положенням ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433- 436, 438 КПК, п. 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016року щодо ОСОБА_3 - скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.