Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 20 " травня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2008 року.

Вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, не має судимості,

був засуджений за ст. 124 КК України на 2 роки виправних робіт за місцем роботи з утриманням із заробітку 10 % щомісяця на користь держави.

За ст. 365 ч.3 КК України ОСОБА_1 був виправданий.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної лікарні 1078 грн. 80 коп. відшкодування витрат на лікування і на користь ОСОБА_2 - 1400 грн. 68 коп. матеріальної та 6000 грн. моральної шкоди.

Вироком апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2008 року:

- апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_2 задоволено;

- вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2007 року в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 124 КК України, виправдання його за ст. 365 ч.3 КК України та вирішення позовних вимог потерпілого скасовано;

- визнано ОСОБА_1 винним за ст.ст. 365 ч.3 і 121 ч.1 КК України і призначено покарання: за ст. 365 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 2 роки, за ст. 121 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у частині основного покарання, остаточно визначено 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 2 роки. Строк покарання постановлено рахувати з часу приведення вироку до виконання. Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

- постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1400 грн. 68 коп. матеріальних збитків та 15000 грн. моральної шкоди;

- у решті вирок у частині стягнення витрат за лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної лікарні залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 2 листопада 2006 року близько 20 год. 30 хв. під час проведення ремонтних робіт на кагатному полі ДП "Волочиськ-цукор", будучи службовою особою, у результаті конфлікту з підлеглим ОСОБА_2 перевищив свої службові повноваження, умисно вчинивши дії, що явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень і які супроводжувались насильством із застосуванням болісних та таких, що ображають людську гідність потерпілого, та які спричинили тяжкі наслідки, оскільки засуджений умисно спричинив потерпілому небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження, завдавши ударів руками і ногами в голову та інші частини тіла.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок апеляційного суду, врахувати наведені у скарзі сімейні обставини, думку потерпілого, який не просив для нього реального позбавлення волі, а також урахувати факт відшкодування матеріальних збитків і звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, прокурора про задоволення касаційної скарги засудженого частково та скасувати вирок апеляційного суду з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Досудовим і судовим слідством установлено, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, перевищив свої службові повноваження, заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило тяжкі наслідки.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, апеляційний суд, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.3, 121 ч.1 КК України, не навів переконливих мотивів скасування вироку Волочиського районного суду в частині визнання засудженого винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони.

Матеріалами кримінальної справи встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 на час вчинення засудженим злочину знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Так свідок ОСОБА_3 пояснив, що 2 листопада 2006 року під час ремонту БУМа потерпілий ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп'яніння і першим накинувся на ОСОБА_1 і між ними виникла бійка, в процесі якої потерпілий першим наніс удари ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні, що він чув, як між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла сварка. Потерпілий першим накинувся на ОСОБА_1 і вони обоє впали на бетон. У цей вечір ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_5.

Із висновку судово-медичного дослідження видно, що у ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження.

Наведеним доказам апеляційний суд не дав належної оцінки і не вказав, на яких підставах ці докази суд не бере до уваги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд в апеляційний суд.

При новому судовому розгляді слід ретельно перевірити усі наявні у справі докази, дати належну правову оцінку і в залежності від цього правильно кваліфікувати дії засудженого ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.