Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Солодкова А.А.,

суддів: Зубара В.В., Романець Л.А.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.

засудженого ОСОБА_1

захисника Осокіна С.Ю.

при секретарі Гапоні В.О.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160320000017 за касаційною скаргою захисника Осокіна С.Ю. на вирок Балтського районного суду Одеської області від 07 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Балтського районного суду Одеської області від 20 січня 2016 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України не маючого судимості,

- за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 щодо якого судові рішення не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Як встановив суд, 12 січня 2016 року, близько опівночі, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, вступивши попередньо з ОСОБА_1, який теж знаходився в стані алкогольного сп'яніння, у злочину змову, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя, здоров'я осіб, які зазнали нападу, поєднаний із проникненням до житла, прийшли до домоволодіння потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5, що розташований на АДРЕСА_2 де, стукаючи у вікна та двері, намагались викликати потерпілих на двір.

Після невдалих спроб викликати господарів, ОСОБА_3, за допомогою дерев'яного пня, вибив віконну раму та першим проник до приміщення літньої кухні, де помітили потерпілого ОСОБА_4, що стояв біля столу та завдав останньому один удар кулаком у голову, внаслідок чого потерпілий упав на підлогу та знепритомнів. В цей час, через вибите вікно, до приміщення проник і ОСОБА_1, який підійшов до потерпілої ОСОБА_5 та почав вимагати у неї гроші. Знаходячись вдвох у приміщенні, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, спільно, почали задавати удари по різним частинам тіла потерпілої ОСОБА_6 вимагаючи гроші, однак, потерпіла не відповідала їм, а ОСОБА_3 став погрожувати а застосуванням відносно неї насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, що виразилося у демонстрації належного потерпілим ножа, який він взяв на столі, після чого почали шукати гроші в цьому приміщенні.

Потерпіла ОСОБА_6, злякавшись погроз та усвідомлюючи, що їх дії є небезпечними для життя здоров'я, повідомила їм, що грошові кошти знаходяться у іншому житловому приміщенні під килимом. ОСОБА_3, взяв з підвіконня в'язку ключів та пішов шукати грошові кошти до інших приміщень домоволодіння потерпілих, а ОСОБА_1 залишився в літній кухні разом з потерпілими, утримуючи їх біля себе. ОСОБА_3, за допомогою вищевказаних ключів, відчинив двері і обшукав приміщення будинку, де під килимом знайшов грошові кошти в сумі 1200 грн та повернувся.

Після чого засуджені спільно, знову, почали словесно погрожувати потерпілим і вимагати від них ще грошових коштів. Не отримавши позитивної відповіді від потерпілих та не знайшовши більше грошових коштів, засуджені з місця події злочину зникли, розподіливши грошові кошти між собою і розпорядились ними на власний розсуд.

У касаційній скарзі захисник ОсокінС.Ю., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить як вирок місцевого суду, так і ухвалу апеляційного суду скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зокрема, захисник зазначає, що його підзахисний ОСОБА_1 мав намір на таємне викрадення чужого майна, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК, як крадіжку. Крім того, вважає, що порушено право на захист ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а судові рішення без зміни, пояснення захисника Осокіна С.Ю. та засудженого ОСОБА_1 на підтримку касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1.у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом. Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК кваліфіковані правильно.

Перевіркою змісту вироку встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав допустимими та законними докази, які вивчив і дослідив у судовому засіданні, визнав як такими, що не викликають сумніву у своїй законності, та положив в основу свого вироку.

Так, потерпілий ОСОБА_4 показав, що в ніч на 12 січня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відрізком стовбура дерева вибили віконне скло та проникли до літньої кухні, де він жив з ОСОБА_5, ОСОБА_3 його сильно вдарив по голові, він упав і втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то, чув, що обвинувачені вимагали у ОСОБА_5 гроші, погрожували їй, били, згодом ОСОБА_5 сказала де в будинку є сховані гроші, ОСОБА_3 пішов їх шукати, а ОСОБА_1 продовжував погрожувати потерпілій, вимагаючи гроші, а коли повернувся ОСОБА_3, вони разом ще вимагали гроші, а згодом пішли з приміщення. Потерпілі дочекалися ранку та пішли до голови сільської ради, де все розповіли.

Потерпіла ОСОБА_5 показала, що в ніч на 12 січня 2016 рокуобвинувачені пеньком дерева вибили вікно, через нього проникли до літньої кухні, ОСОБА_3 вдарив по голові ОСОБА_4, потім ОСОБА_1 теж вдарив потерпілого по потилиці, той впав. ОСОБА_3 почав бити її руками і ногами по голові, тулубу, вимагаючи віддати йому гроші, згодом схопив зі столу ніж, прикладав до її шиї і продовжував вимагати гроші. Потім били обоє ногами і руками по голові, тулубу, при цьому вимагаючи гроші. Вона, побоюючись за своє життя і життя співмешканця, розказала де сховала гроші. ОСОБА_3 пішов їх шукати, а ОСОБА_1 продовжував у вимагати гроші, а коли повернувся ОСОБА_3, вони ще разом продовжували вимагати гроші, а згодом пішли з кухні. Вони боялися виходити до ранку з приміщення, а ранком пійми до голови сільради.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 стверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8,даними, що містяться у протоколі огляду місця події з фото таблицями від 12.01.2016, протоколі затримання від 12.01.2016, протоколі обшуку домоволодіння ОСОБА_9, висновку експерта № 61 д від 15.02.201, висновку експерта № 44 від 10.02.2016, висновку експертизи від 16.01.2016, висновку експерта № 70 від 16.01.2016, висновку експерта № 87 від 21.01.2016, висновку експертизи № 5 від 12.01.2016, висновку експерта № 6 від 12.01.2016.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, оцінивши отримані докази в сукупності, місцевий суд дійшов правильного висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, зчинений за попередньою змовою групою осіб та з проникненням у житло.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК, її законність сумнівів у колегії суддів не викликає

Доводи касаційної скарги захисника про порушення права на захист ОСОБА_1 є аналогічними доводам, наведеним у апеляційній скарзі, які апеляційний суд належним чином перевірив та відхилив.

З огляду на зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, статтями 433, 434, 436 КПК, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника Осокіна С.Ю. залишити без задоволення.

Вирок Балтського районного суду Одеської області від 07 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.