Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 травня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 15.08.2007 р. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 02.10.2007 р..

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, раніше судимий вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.07.2007 р. за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.1, 309 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 3 роки. Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладені обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.

засуджений за ст. 342 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

за ст. 345 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України до цього покарання частково приєднана невідбута частина покарання, призначеного за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 20.07.2007 р., та остаточно ОСОБА_1 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 02.10.2007 р. вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 06.07.2007 р. приблизно о 4 год. 30 хвил., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, висловлюючись нецензурною лайкою, вчинив опір та насильство щодо працівника міліції ОСОБА_2, який ніс службу по охороні громадського порядку в спортивно-оздоровчому клубі "СВ", розташованому по вул. Свободи, 1а у м. Хмельницькому та поблизу нього, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні заступник прокурора Хмельницької області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обґрунтованості засудження ОСОБА_1, порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень в частині призначеного покарання, оскільки вважає, що воно є м'яким та таким, що призначено з порушенням вимог закону.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який вважав судові рішення законними, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

Рішення суду щодо визначення міри покарання ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до вимог статті 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, чи неправильне застосування кримінального закону.

За змістом статті 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визначається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Як видно із вироку, висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, суд зробив на підставі показань самого засудженого, потерпілого, інших доказах, яким дана належна оцінка.

Проте судом при призначенні покарання в повній мірі не враховано обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, а саме - час, місце, спосіб та суспільну небезпеку вчиненого.

Як встановив суд, ОСОБА_1 вчинив опір працівнику міліції та спричинив тому тілесні ушкодження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, злочини скоїв біля 4 год. 30 хв. ранку 6 липня 2007 року у громадському місці - спортивно-оздоровчому клубі "СВ", небезпечним способом, погрожуючи ОСОБА_2 фізичною розправою.

Крім цього, судом при призначенні покарання не враховано, що ОСОБА_1 вчинив злочинні дії в той час як в провадженні Хмельницького міськрайонного суду в стадії судового слідства перебувала кримінальна справа про вчинення ним злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч. 1, 309 ч. 2 КК України, за які в послідуючому він був засуджений 20 липня 2007 року до позбавлення волі з випробуванням.

За таких обставин слід визнати, що покарання, визначене ОСОБА_1 є явно несправедливим внаслідок м'якості, та таким, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Таким чином, оскільки суд визначив покарання ОСОБА_1 всупереч вимогам закону, вирок суду щодо визначення міри покарання підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Крім того, при застосуванні судом вимог ст. 70 ч. 4 КК України, остаточне покарання не може бути нижчим від покарання, призначеного за попереднім вироком.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, вироком Хмельницького міськрайонного суду від 20 липня 2007 року (а.с. 79-80) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та відповідно до ст. 76 КК України покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Проте, постановивши вирок від 15 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1, суд в порушення вимог ст. 70 ч. 4 КК України відповідно до ст. 76 КК України на засудженого поклав лише обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, чим фактично переглянув попередній вирок та пом'якшив покарання.

Оскільки апеляційний суд не виправив помилку, допущену місцевим судом, то підлягає скасуванню і ухвала апеляційної інстанції.

Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за аналогічних обставин, визначене йому покарання слід вважати м'яким.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 15 серпня 2007 року та ухвалу судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та неправильного застосування кримінального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі суддів.