5-1859км08 Про згвалтування малолітньої дитини - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 травня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Iллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2007 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 4 ст. 152 КК України (2341-14) на дванадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 60000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 4 червня 2006 року приблизно о 14-ій год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні громадського туалету, розташованого в північно-західній частині території "Екстрим парку" ім. Гурова в м. Маріуполі Донецької області, використовуючи безпорадний стан своєї малолітньої доньки ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, її згвалтував.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю події злочину. Стверджує, що згвалтування малолітньої ОСОБА_4 не вчиняв. Вказує на обгрунтування висновку про його вину на недостовірних доказах, отриманих, на його думку, з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Посилається на застосування до нього незаконних методів досудового слідства;

- захисник ОСОБА_2 викладає аналогічне прохання, обгрунтовуючи його тими ж доводами, що й засуджений ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_1 показував, що під час відпочинку в "Екстрим парку" в приміщенні громадського туалету вступив у статеві зносини з малолітньою ОСОБА_4 за її згодою.

Такі ж показання ОСОБА_1 підтвердив в присутності понятих при проведенні відтворення обстановки та обставин події та показав місце вчинення злочину.

Про добровільність дачі показань ОСОБА_1 при проведенні даної слідчої дії підтвердили в суді свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які брали участь у цій слідчій дії як поняті.

При проведенні очної ставки з ОСОБА_4 зазначені показання ОСОБА_1 змінив і пояснив, що потерпіла його не обмовляє і він дійсно її згвалтував.

Суд обгрунтовано визнав показання ОСОБА_1, в яких той підтверджував факт статевих зносин з потерпілою, достовірними та поклав їх в основу обвинувального вироку, оскільки вони узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_4 на досудовому слідстві та в суді про обставини її згвалтування ОСОБА_1 із використанням безпорадного стану, показаннями законного представника потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, даними висновку судово-медичної експертизи, іншими доказами.

Твердження засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 давала неправдиві показання є неспроможними, оскільки спростовуються вище наведеними доказами, а також показаннями соціального педагога Троянської А. про психологічний стан потерпілої, показаннями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що в ході допитів в її присутності потерпіла самостійно давала показання про обставини вчинених щодо неї насильницьких дій ОСОБА_1

За даними висновку судово-психологічної експертизи ОСОБА_4 не могла розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій, а також чинити опір діям ОСОБА_1 з огляду на її малолітній вік. Ознак підвищеного навіювання, схильності до фантазування і неправди у ОСОБА_4 не виявлено (а.с. 164-170).

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 і його захисника про застосування незаконних методів досудового слідства є безпідставними. Аналогічні доводи перевірялись прокурором і судом. За результатами перевірки наведені факти не підтвердились і постановою прокурора в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції та слідчих прокуратури відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і його захисника, перевірив викладені в них доводи, які за змістом є аналогічними доводам їх касаційних скарг, і з наведенням відповідних мотивів визнав їх безпідставними, а вирок - законним і обгрунтованим.

Ураховуючи викладене, доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 про відсутність події злочину є безпідставними.

Дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 152 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно, покарання йому призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) .

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства та судовому розгляді, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.