Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I., Нікітіна Ю.I.

розглянула в судовому засіданні у місті Києві 22 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2005 року та на ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 серпня 2006 року.

Вказаним вироком, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, засуджений

ОСОБА_1, 1IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, раніше судимий, останній раз 19.02.2001 р. за ч. 2 ст. 82, ч. 2 ст. 17 КК України (1960 (2001-05) р.) до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений 09.07.2004 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання,

- за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 4 роки,

- за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна,

- за ч. 1 ст. 153 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 3 роки,

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 153 до позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих 6095 грн. моральних та матеріальних збитків.

ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що у період з грудня 2004 року до березня 2005 року у вечірній та ранковий час здійснював напади на жінок у с. Знам'янка Знам'янського району та у м. Знам'янка Кіровоградської області, під час яких застосоував до них насильство, погрожував ножем та заволодівав їхнім майном.

25 січня 2005 року близько 23 години на вул. Миру у с. Знам'янка ОСОБА_1 наніс удар рукою у спину ОСОБА_2 та, погрожуючи ножем, наказав передати йому гроші та золоті вироби. При цьому ОСОБА_1 наніс потерпілій ряд ударів по всьому тілу, що визнані легкими тілесними ушкодженнями, після чого вона передала йому гроші і майно на суму 370 грн. 50 коп. Потім, погрожуючи ОСОБА_2 ножем, ОСОБА_1 задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом.

18 лютого 2005 року близько 21 години 10 хвилин на вул. Фрунзе у м. Знам'янка ОСОБА_1 у ході вчинення нападу на ОСОБА_3, погрожуючи їй ножем, наказав задовольнити з ним статеву пристрасть неприродним способом, однак не довів свій злочинний намір до кінця з незалежних від нього причин, оскільки до місця події наближалися сторонні особи і потерпіла покликала по допомогу.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_1 просить постановлені судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на порушення норм Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, на неповноту і однобічність судового слідства, зокрема у застосуванні ст. 299 КПК України (1001-05) , на порушення його права на захист, на суворість призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та його особі, а також на те, що йому не було пред'явлено для ознайомлення матеріали кримінальної справи після розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі засудженого доводи, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у інкримінованих йому злочинах підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

ОСОБА_1 визнав, що вчинив злочини у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, просив вибачення у потерпілих і розкаювався у вчиненому, однак відмовився давати показання (т.3, а.с. 61).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину у скоєних злочинах визнав у повному обсязі - писав явки з повинною, клопотав про застосування до нього Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) (т. 2, а.с. 263, 277, 281, т.3, а.с. 31), за його згодою та з урахуванням прокурора згідно зі ст. 299 КПК України (1001-05) у судовому засіданні не досліджувалися докази, які підтверджували вину ОСОБА_1

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України (2341-14) .

Щодо посилань засудженого у скарзі на те, що вину свою він не визнавав і це підтверджується протоколом судового засідання, то вони є безпідствними. Як убачається з ухвали апеляційного суду, згідно з актом проведення службового розслідування у Знам'янському міськрайсуді Кіровоградської області у протокол судового засідання ОСОБА_1 під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи були внесені дописки.

Що стосується доводів скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист, зокрема, що його було позбавлено можливості залучити до захисту адвоката ОСОБА_4, то вони є безпідставними. Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_4 був повідомлений про час і місце розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 3).

Окрім того, до участі у справі як захисника допущено цивільну дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (т.3, а.с. 10), при розгляді справи судом першої інстанції брала участь захисник ОСОБА_5, а апеляційним судом - ОСОБА_6.

Апеляційним судом дана оцінка діям ОСОБА_1 щодо внесення ним під час ознайомлення з матеріалами справи у протокол судового засідання дописок.

Відповідно до матеріалів справи порушень норм кримінально-процесуального законодавства, у тому числі, пов'язаних з тим, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами кримінальної справи, колегією суддів не встановлено.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд урахував положення ст. 65 КК України (2341-14) та призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення. Підстав для застосування до ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75 КК України (2341-14) колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.