Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Слинька С. С.,

суддів

Вільгушинського М. Й., Наставного В. В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - Рукавець О. В. на вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року,

вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 березня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 680 грн. Стягнуто з останнього на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2 068 грн 15 коп та в рахунок моральної шкоди - 1 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року вказаний вирок змінено. Відмовлено у задоволенні цивільного позову щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 068 грн 15 коп. В решті вирок залишено без змін.

Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він не погоджується з вказаними судовими рішеннями.

Виходячи з положень ст. 429 КПК України касаційна скарга має відповідати вимогам, визначеним ст. 427 цього Кодексу, відповідно до яких у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Однак, касаційна скарга Рукавець О. В. не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.

Так, захисник у касаційній скарзі не наводить конкретних порушень закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень щодо ОСОБА_4, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 412, 413, 419 цього Кодексу є підставами для їх скасування. При цьому, захисник фактично просить суд касаційної інстанції провести переоцінку доказів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та по суті, порушує питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Також, захисник на виконання вимог ч. 4 ст. 427 КПК України не підтвердив свої повноваження на участь у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_4 у касаційній інстанції, як того вимагають положення ст. 50 КПК України, оскільки ним не додано до касаційної скарги копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер установленого зразка, що посвідчував би його право на надання правової допомоги останньому залежно від форми здійснення адвокатської діяльності, а також договір або доручення, яким би ОСОБА_4, або орган, уповноважував його на надання правової допомоги в суді касаційної інстанції.

Крім того, усупереч ч. 5 ст. 427 КПК України захисник додав до касаційної скарги копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, яка не оформлена та не засвідчена належним чином, як це передбачено пунктами 13.6, 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суду Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (v0173750-13) (якщо копія судового рішення складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на п'ять проколів, підписана відповідальним працівником (особою) суду та суддею, скріплених відбитком гербової печатки суду, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплена підписом судді, працівника апарату суду, засвідчена відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів).

Разом з тим, захисник не додав до касаційної скарги її копій з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження, що не узгоджується з ч. 6 ст. 427 КПК України.

Окрім вказаного, усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України захисник у скарзі не зазначає чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника РукавцяОлександра Володимировича на вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.