Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Вільгушинського М.Й., Слинька С.С.,

при секретарі Холявчуку А.А.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016230140000203 від 10 лютого 2016 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Южний Аламишин Андіжанської області

Узбекистану, татарина, проживаючого

за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 309 ч. 2 КК України,

за касаційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Білого Ю.Я. та прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Чередниченко Є.Г. на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 26 січня 2017 року щодо ОСОБА_1,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

у касаційній скарзі захисник просить вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 змінити, застосувавши до нього ст.ст. 75, 76 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність та призначено ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Вважає необґрунтованим рішення апеляційного суду про те, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без його ізоляції від суспільства та таким, що прийняте без урахування усіх обставин справи.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що судом апеляційної інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки належним чином не мотивовано вирок апеляційного суду, як цього вимагають положення ст.ст. 374, 420 КПК України.

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 30 травня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та на нього покладено відповідні обов'язки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 15 лютого 2016 року на смітнику в с. Семихатки виявив мішок, в якому знаходились частини рослини коноплі, переніс до себе додому за адресою АДРЕСА_1 де висушив і подробив їх, тим самим умисно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який зберігав за зазначеним місцем свого мешкання: частину отриманого канабісу, масою 20,729 г., у підвісній тумбочці на кухні будинку, а у господарчій будівлі за цією ж адресою зберігав іншу частину особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 491,65 г. без мети подальшого збуту для особистого вживання до 12 години 17 лютого 2016 року, коли працівники поліції в ході проведення обшуку виявили та вилучили речовину, яка згідно висновків експерта № 279-х від 24.02.2016 року, № 281-х від 24.02.2016 року, № 283-х від 24.02.2016 року, № 282-х від 23.02.2016 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 512,379 грамів.

Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 26 січня 2017 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання та звільнення від його відбування з випробуванням скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено за ст. 309 ч. 2 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту його фактичного затримання.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про необґрунтованість касаційних скарг, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 309 ч. 2 КК України у касаційних скаргах не оспорюються.

Доводи касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не спростовують висновки апеляційного суду щодо призначеного ОСОБА_1 покарання.

При призначені ОСОБА_1 покарання апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання, та конкретні обставини скоєння кримінального правопорушення.

Так, апеляційний суд врахував, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, вживає наркотичні засоби, неповнолітніх дітей або ж інших осіб на утриманні не має.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України, погодившись із доводами апеляційної скарги прокурора, та навів у вироку переконливі мотиви цього, зазначивши, що виправлення засудженого без ізоляції від суспільства неможливе, а покарання у виді позбавлення волі, яке йому необхідно відбувати реально, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому, апеляційний суд призначив ОСОБА_1 покарання за ст. 309 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі санкції зазначеної частини цієї статті. З такими висновками апеляційного суду погоджується і колегія суддів.

Обставина того, що ОСОБА_1 не працює не визнавалася апеляційним судом такою, що обтяжує покарання, а тому такий довід касаційної скарги захисника колегія суддів вважає безпідставним, оскільки він не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Отже, покарання засудженому ОСОБА_1 призначено апеляційним судом відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Додані захисником до касаційної скарги характеристики сільського голови та сусідів, хоч і вказують на наявність у засудженого ОСОБА_1 позитивних рис характеру, проте не впливають на прийняте апеляційним судом рішення та не є і не можуть бути безумовними та достатніми підставами для зміни вироку апеляційного суду і застосування ст. 75 КК України.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо невідповідності вироку апеляційного суду вимогам ст. 420 ч.ч. 1, 2 КПК України є безпідставними, оскільки своє рішення щодо призначеного покарання, а також щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України апеляційний суд належним чином мотивував. При цьому, апеляційний суд окремо зазначив і погодився із вироком суду першої інстанції щодо призначеного покарання у виді позбавлення волі та його розміру, ближчого до мінімальної межі санкції ст. 309 ч. 2 КК України. Також апеляційний суд окремо мотивував рішення щодо необґрунтованості вироку місцевого суду в частині застосування положень ст. 75 КК України, скасувавши його в цій частині та постановивши новий вирок, який відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційних скарг та скасування або зміни вироку апеляційного суду, не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (1402-19) , колегія суддів

вирок Апеляційного суду Херсонської області від 26 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника засудженого - адвоката Білого Ю.Я. та прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Чередниченко Є.Г. - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.