Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Мороза М.А., Слинька С.С.,

при секретарі Холявчуку А.А.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року про повернення апеляційної скарги,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Житомирської області Козачука А.П. від 28.08.2015 року про закриття кримінального провадження № 42013060020000006.

На зазначену ухвалу слідчого судді Колесник К.А. подав апеляційну скаргу, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, за результатом розгляду якої 07 грудня 2016 року суддя Апеляційного суду Житомирської області виніс ухвалу про повернення апеляційної скарги у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не знайшовши підстав для його поновлення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки зазначений строк був пропущений ним з причин, які не залежали від нього та які є поважними.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про обґрунтованість касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Зі змісту частини 2 статті 433 КПК України вбачається, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги та вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище особи.

Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК у випадку, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, ухвалюється рішення про повернення апеляційної скарги. За змістом вказаної норми процесуального закону таке рішення ухвалюється колегією суддів і не може бути прийнято одноособово суддею-доповідачем, на що апеляційний суд уваги не звернув.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, зазначивши у прохальній її частині клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 вересня 2016 року.

В порушення вищезазначених вимог ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року суддя-доповідач одноособово відмовив у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_1 та повернув апеляційну скаргу.

Таким чином, суддею апеляційного суду було допущено таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ст. 412 ч. 1 КПК України є істотним, оскільки воно перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга - задоволенню частково. Доводи ОСОБА_1 щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та необхідності його поновлення підлягають перевірці при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (1402-19) , колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.