У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Селівона О.Ф.
суддів
Шевченко Т.В., Пивовара
В.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 15 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на судові рішення щодо нього.
Вироком Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2008 року
ОСОБА_1
1973 року народження, судимого,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;
за ч.2 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст. 311 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
за ч.1 ст. 315 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
Постановлено стягнути з засудженого судові витрати, вирішено долю речових доказів.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 липня 2008 року вирок залишено без зміни.
Рогоза засуджений за те, що він з 25.08.2007 року по 13.11.2007 року у с.Глинки Сакського району Автономної Республіки Крим вчинив злочини у сфері незаконного обігу психотропних речовин, зокрема, схилив ОСОБА_2 до вживання особливо небезпечної психотропної речовини "кустарно виготовленого препарату з ефедрину – псевдоефедрину", незаконно неодноразово збував останній названу речовину, а також незаконно виготовив таку речовину, частину якої вжив особисто, а решту продовжив незаконно зберігати для особистого вживання.
Крім того, восени 2007 року на ринку у м.Євпаторії Рогоза придбав у невстановленої особи скляні флакони з прекурсором – соляною кислотою з метою подальшого використання при виготовленні психотропної речовини, переніс за місцем свого проживання та періодично використовував для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини "кустарно виготовленого препарату з ефедрину – псевдоефедрину", а решту продовжував незаконно зберігати з метою виготовлення психотропної речовини.
У касаційній скарзі та доповнені до неї ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення щодо нього та закрити справу або направити її на нове розслідування. Посилається на недоведеність його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.1 ст. 315 КК України. Посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Зазначає, що ОСОБА_2 обмовила його щодо схиляння її до вживання психотропної речовини та збуту їй такої речовини, а вилучена у засудженого соляна кислота призначалася не для виготовлення психотропної речовини, а для використання в господарстві.
Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому злочинів, грунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах. Так, його винність у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 315 та ч.2 ст. 307 КК України, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 про обставини, за яких засуджений схилив її до вживання особливо небезпечної психотропної речовини, а також сам приносив та продавав їй таку речовину; даними протоколу очної ставки між останньою та Рогозою; даними протоколів добровільної видачі свідком ОСОБА_2 шприца із залишками речовини, огляду речових доказів, обшуку за місцем проживання засудженого, висновками хімічних експертиз про належність речовин, наданих на дослідження, до особливо небезпечної психотропної речовини "кустарно виготовленого препарату з ефедрину – псевдоефедрину", показаннями свідків ОСОБА_3 ОСОБА_4
Доводи засудженого про те, що ОСОБА_2 обмовила його у її схилянні до вживання психотропної речовини, перевірялися судами першої та апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються доказами, зібраними по справі, яким суд дав належну оцінку.
Посилання ОСОБА_1 на необгрунтованість його засудження у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 311 КК України, є непереконливими, оскільки його доводи про те, що він придбав та зберігав соляну кислоту для використання у господарстві, не знайшли свого підтвердження. Сам засуджений під час досудового слідства показав, що названу речовину він використовував саме для виготовлення психотропної речовини. Крім того, винність засудженого підтверджується даними протоколу вилучення, з якого видно, що соляна кислота була вилучена разом з іншими речовинами, необхідними для виготовлення психотропної речовини, висновком судово-хімічної експертизи про належність соляної кислоти до прекурсорів, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_4
Отже, суд повно та всебічно дослідив всі докази по справі, дав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 311, ч.1 ст. 315 КК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які впливають на законність судових рішень щодо ОСОБА_1, не встановлено.
Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1. відмовити.
С у д д і : Селівон О.Ф. Шевченко Т. В. Пивовар В.Ф.