Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі № 826/10363/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування рішення, визнання нечинним розпорядження, -

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування рішення відповідача та визнання нечинним розпорядження № 921 від 07.05.2015 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Нацкомфінпослуг порушено порядок вручення оскаржуваного розпорядження та відповідач не мав повноважень для його прийняття у зв'язку з наявністю не скасованого розпорядження про закриття справ про правопорушення за тими самими фактами порушень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 921 від 07.05.2015 року.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 7 травня 2015 за результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" на ринку фінансових послуг від 18.03.2015 № 150/13-15/13/6, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийнято розпорядження № 921, яким позивача зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 22.05.2015.

Розпорядження № 921 було направлено на адресу позивача 20.05.2015 р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Нацкомфінпослуг, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що відповідач прийняв розпорядження № 921 від 07.05.2015 року всупереч вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Згідно з п.4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президент України від 23.11.201 р. № 1070/2011 (1070/2011) , Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу; приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Основною формою роботи Нацкомфінпослуг як колегіального органу є засідання, які проводяться за рішенням Голови Нацкомфінпослуг (п.12 Положення). Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання (п.13 Положення).

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Порядок та умови застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг визначає Положення про застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 р. № 2319 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за № 2112/22424 (z2112-12) (далі - Положення № 2319).

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Розділу IV Положення № 2319 (z2112-12) , провадження у справі про правопорушення є обов'язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення.

Виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення.

Згідно з п. 4.21 Розділу IV Положення № 2319 (z2112-12) , за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.

Рішення про результати розгляду справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за її місцезнаходженням або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття (п.4.26 Розділу IV Положення № 2319 (z2112-12) ).

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що розпорядження № 921 від 07 травня 2015 року було направлено на адресу позивача 20 травня 2015 року, тобто з порушенням строку, визначеного п.4.26 Розділу IV Положення № 2319 (z2112-12) , та фактично позбавило позивача права на розумний строк для усунення порушень.

Посилання скаржника на те, що позивачу було продовжено строк виконання розпорядження № 921 у термін включно до 09 червня 2015 року розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26 травня 2015 року № 1129, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, в розпорядженні № 1129 зазначено про продовження строку виконання позивачем вимог розпорядження від 07 травня 2015 року № 922, а не № 921, правомірність винесення якого є предметом розгляду судом у даній справі.

Крім того, судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12 вересня 2014 року за результатами перевірки скарги ОСОБА_5 Нацкомфінпослуг був складений акт про правопорушення ПАТ "ПРОСТО-страхування" законодавства у сфері фінансових послуг № 1150/13-15/13/6.

Також, 26 вересня 2014 року за результатами перевірки скарги ОСОБА_6 Нацкомфінпослуг був складений акт про правопорушення ПАТ "ПРОСТО- страхування" законодавства у сфері фінансових послуг № 1197/13-15/13/6.

24 лютого 2015 року Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження № 352, яким закрито справи про правопорушення ПАТ "ПРОСТО-страхування" законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у яких розпочато актами про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг, в тому числі від 12.09.2014 № 1150/13-15/13/6 та від 26.09.2014 № 1197/13-15/13/6.

Тобто, 24.02.2015 року відповідачем закрито справи про правопорушення ПАТ "ПРОСТО-страхування" законодавства у сфері фінансових послуг за скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Проте, спірним розпорядженням № 921 від 07.05.2015 року Нацкомфінпослуг повторно порушено питання застосування до позивача заходів впливу по тим самим страховим подіям, що стались з автомобілями громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5, провадження по яким закрито 24.02.2015 року розпорядженням № 352.

Пунктом 4.4 Розділу IV Положення № 2319 (z2112-12) визначено, що справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі, зокрема, якщо за тим самим фактом порушення є нескасоване рішення Нацкомфінпослуг у справі про правопорушення.

Таким чином, враховуючи наявність чинного та не скасованого розпорядження № 352 від 24.02.2015 року про закриття справ про правопорушення, провадження яких розпочато за актами від 12.09.2014 № 1150/13-15/13/6 та від 26.09.2014 № 1197/13-15/13/6, Нацкомфінпослуг протиправно винесено спірне розпорядження № 921 від 07.05.2015 року.

В силу ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 921 від 07.05.2015 року прийняте відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року - залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.