Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

головуючого

Кравченка К.Т.,

суддів

Пошви Б.М. і Мороза М.А.,

розглянула в судовому засіданні 17 квітня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2007 року.

Вироком Красногвардійського районного суду м.

Дніпропетровська від 23 листопада 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця м. Дніпропетровська, такого, що в силу ст. 89 КК України (2341-14) судимостей не має,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з засудженого судові витрати.

За вироком суду ОСОБА_1визнано винуватим і засуджено за те, що він у невстановлений час та невстановленому місці, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання особливо-небезпечної психотропної речовини, а саме кустарно виготовленого препарату з ефедрину (псевдоефедрину) з метою збуту, незаконно придбав компоненти для його виготовлення, які зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1та виготовив з метою збуту речовину об'ємом не менше 0,9 мл, яка містила небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з псевдоефедрина, в склад якого входив первітін (метамфетамін), а також не прореагуючий псевдоефедрин, маса сухого залишку в перерахунку на повний об'єм речовини склала не менше 0,06гр., яку незаконно зберігав по місцю свого проживання, а 28 квітня 2006 року, приблизно о 22год. 20хв. незаконно збув вказану речовину ОСОБА_2.

Крім того ОСОБА_1 у невстановлений час та невстановленому місці, незаконно придбав компоненти для виготовлення особливо-небезпечної психотропної речовини та виготовив її за місцем свого проживання з метою збуту, об'ємом не менше 2 мл, 13 мл і 5мл, які містили небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з псевдоефедрина, в склад якого входив первітін (метамфетамін), а також не прореагуючий псевдоефедрин, маса сухого залишку в перерахунку на повний об'єм речовини склала не менше 0,2гр., 0,52гр. і 0,5гр., які незаконно зберігав по місцю свого проживання. 23 червня 2006 року, приблизно о 16год. 10хв. незаконно збув ОСОБА_2. особливо-небезпечну психотропну речовину об'ємом 2мл, яка містила небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з псевдоефедрина, в склад якого входив первітін (метамфетамін), а також не прореагуючий псевдоефедрин, маса сухого залишку в перерахунку на повний об'єм речовини склала не менше 0,2гр., а іншу речовину об'ємом 13мл і 5 мл незаконно зберігав за місцем свого проживання до 16год. 50 хв. 23.06.2006р., тобто до вилучення її працівниками міліції.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2008 року вирок щодоОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неповноту та однобічність судового слідства, та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що справа проти нього сфабрикована, його вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) не доведено. Крім того, вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновок суду про доведеність винуватостіОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) суд обгрунтував сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні і детально викладених у вироку. Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам справи і є правильною.

Як убачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанції всебічно та повно досліджено зібрані по справі докази, у тому числі й ті, на які містяться посилання у касаційній скарзі засудженогоОСОБА_1 та давши їм належну оцінку в їх сукупності, суди дійшли обгрунтованого висновку про доведеність винуватостіОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Посилання засудженогоОСОБА_1 на те, що його вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) не доведено, є безпідставними і спростовані дослідженими у справі доказами.

Суд апеляційної інстанції перевіряв доводи засудженогоОСОБА_1, які є аналогічними доводам касаційної скарги, і не знайшов підстав для її задоволення. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи і є правильним.

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про доведеність винуватостіОСОБА_1 і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307КК України.

Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачає.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.