Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Слинька С. С.,

суддів

Вільгушинського М. Й., Наставного В. В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - Колодзінського В. М. на вирок Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2017 року,

вироком Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2017 року вирок Золочівського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_4 в частині призначення йому покарання та вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 скасовано. Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 128 КК України та призначено останньому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 44 230 грн 14 коп та в рахунок моральної шкоди - 50 000 грн. У решті вирок залишено без змін.

Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він не погоджується з вказаним вироком апеляційного суду.

Виходячи з положень ст. 429 КПК України касаційна скарга має відповідати вимогам, визначеним ст. 427 цього Кодексу, відповідно до яких у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, касаційна скарга захисника не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.

Так, захисник в обґрунтування вимог про скасування оскаржуваного вироку суду апеляційної інстанції у касаційній скарзі фактично, крім іншого, просить суд касаційної інстанції провести переоцінку доказів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та вказує, по суті, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду,що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, захисник на виконання вимог ч. 4 ст. 427 КПК України не підтвердив свої повноваження на участь у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_4 у касаційній інстанції, як того вимагають положення ст. 50 КПК України, оскільки ним не додано до касаційної скарги копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер установленого зразка, що посвідчував би його право на надання правової допомоги останньому залежно від форми здійснення адвокатської діяльності, а також договір або доручення, яким би ОСОБА_4, або орган, уповноважував його на надання правової допомоги в суді касаційної інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника Колодзінського Володимира Мар’яновича на вирок Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2017 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.