5-1589км08 Про вчинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні 15 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Тисменицького районного суду Iвано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 16 січня 2008 року,

в с т а н о в и л а :

зазначеним вироком засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.1 ст.122 КК України (2341-14) на 2 роки 6 місяців обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1:

- на користь ОСОБА_2 1720 грн. 69 коп. матеріальної шкоди, 10000грн. моральної шкоди;

- на користь Iвано-Франківської обласної клінічної лікарні 1611грн. 63коп..

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 27.09.2005 року близько 21 год., побачивши біля будинку №20 по вул. Шевченка в с. Старі Кривотули Тисменицького району автомашину "Москвич-2140", підійшов до неї, відчинив дверцята зі сторони водія і, діючи умисно з особистих неприязних стосунків, наніс потерпілому ОСОБА_2 удар кулаком в голову, від чого потерпілий втратив свідомість, а після цього витягнув потерпілого із салону автомашини і побив його руками й ногами в різні частини тіла, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 16 січня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що середньої тяжкості тілесні ушкодження він спричинив ОСОБА_2 внаслідок неправомірної поведінки останнього, що не було враховано судом. Доводить, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а розмір задоволеної моральної шкоди на користь потерпілого не відповідає засадам розумності та справедливості. Зазначає про те, що суд не роз'яснив йому право відводу прокурору, заміна якого відбувалася в судовому засіданні. Просить судові рішення щодо нього змінити, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, або призначити інше більш м'яке покарання та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (2341-14) , відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та грунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.

Винуватість ОСОБА_1 доведена послідовними і незмінними показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідно до яких саме ОСОБА_1 побив потерпілого, який опору йому не чинив; показаннями самого ОСОБА_1, який визнавав факт побиття ним ОСОБА_2 - знайомого своєї сусідки з особистих неприязних стосунків до нього; висновками судово-медичної експертизи про виявлення у ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних йому за вказаних ним обставин.

Будь-яких даних про те, що між ОСОБА_1 та потерпілим виник конфлікт з вини останнього, і ОСОБА_1, наносячи удари ОСОБА_2, захищався, у справі немає. Це твердження ОСОБА_1 є безпідставним.

За встановлених судом обставин дії засудженого ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку, перевіркою справи не встановлено.

Твердження ОСОБА_1 про те, що суд не роз'яснив йому право відводу прокурора, заміна якого відбулася в судовому засіданні, безпідставні, оскільки відповідно до протоколу судового засідання, зауваження на який не подавалися, судом було дотримано вимог кримінально-процесуального закону при заміні прокурора.

Покарання ОСОБА_1 за вчинений злочин призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, в тому числі й тих, які наведені у касаційній скарзі, зокрема, того, що засуджений є особою молодого віку, раніше не судимий, характеризувався позитивно, та наявності пом'якшуючої покарання обставини - щирого каяття.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання та звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням не встановлено.

Правильність вирішення цивільних позовів у частині стягнення на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 та Iвано-Франківської обласної клінічної лікарні у касаційній скарзі не заперечується.

Посилання засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі на неправильність вирішення цивільного позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, є безпідставними.

Як видно зі справи, ОСОБА_2 подав до суду позов на відшкодування моральної шкоди у сумі 25000 грн., обгрунтовуючи свої вимоги тим, що від заподіяних йому тілесних ушкоджень він зазнав значний фізичний біль та душевні страждання, тривалий час змушений був лікуватися, внаслідок чого йому було встановлено третю групу інвалідності та визначено обмеження трудової діяльності, що у сукупності призвело до порушення нормального ритму життя і вимагало додаткових зусиль та коштів для відновлення втраченого здоров'я.

Суд, належно оцінивши докази на підтвердження обгрунтованості заявленого позову, виходячи із засад розумності та справедливості, правильно задовольнив цивільний позов ОСОБА_2 частково, постановивши рішення про стягнення з ОСОБА_1 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди потерпілому.

З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України (1001-05) .