5-1535км08 Про незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин - Текст документа

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 10 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2007 року.

Вироком місцевого суду

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця та жителя м. Севастополь

Автономної Республіки Крим,

раніше судимого: 1 листопада 2005 року Сакським міськрайонним судом АР Крим за ч.2 ст.309 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки,

засуджено до позбавлення волі:

- за ст.15 ч.2 ст.307 КК України (2341-14) на пгять років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

- за ч.2 ст.307 КК України (2341-14) на пгять років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

- за ч.3 ст.307 КК України (2341-14) на вісім роки з конфіскацією всього майна. що є його особистою власністю;

- за ч.2 ст.309 КК України (2341-14) на пгять років.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено позбавлення волі на вісім років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) ОСОБА_1 за сукупністю вироків призначено позбавлення волі строком на вісім років шість місяців з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 7 049 грн. 71 коп. судових витрат.

Як визнав суд, приблизно у середині серпня 2006 року, ОСОБА_1, перебуваючи під час проведення фестивалю "Казантип" біля с. Поповка Сакського району Автономної Республіки Крим, у особи, невстановленої слідством, повторно, незаконно придбав пігулки та порошкоподібну масу в пакетах, що містили: особливо небезпечну психотропну речовину МДМА (метилендиоксиметамфетамін) - 2,99г., психотропну речовину амфетамін - 29,687 г., психотропну речовину метамфетамін - 0,0714г., які незаконно перевіз до місця свого проживання на АДРЕСА_1, та незаконно зберігав до 3 жовтня 2006 року.

У середині вересня 2006 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Джанкой Автономної Республіки Крим, у особи, невстановленої слідством, повторно, незаконно придбав за 3 000 грн. для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 428, 75 г., який незаконно перевіз до місця свого проживання та зберігав без мети збуту.

Наприкінці вересня 2006 року, ОСОБА_1, перебуваючи на автошляху сполученням Ялта-Севастополь, біля селища Семеіз Автономної Республіки Крим, повторно, незаконно збув ОСОБА_3 за 240 грн. 0,513 г. психотропної речовини - амфетаміну.

3 жовтня 2006 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в автомобілі "ДЕУ Нубіра" державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Міське шосе та вул. Привольної у м. Севастополі, повторно, незаконно намагався збути ОСОБА_3 за 600 дол. США амфетамін вагою 3,087 г., однак був затриманий співробітниками міліції.

Цього ж дня, в період часу з 17 години 30 хвилин до 18 години 45 хвилин, працівники міліції вилучили психотропні речовини та наркотичний засіб як з вказаного автомобіля і одягу винного, так і за місцем його проживання на АДРЕСА_1.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2007 року апеляції ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2007 року - без зміни.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати. Вказує, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи, тому він себе обмовив, досудове та судове слідство проведено неповно, свідки у справі його також обмовили. У протоколі судового засідання незафіксовані заявлені клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами та про відвід захисника ОСОБА_4 Засуджений вважає, що суд апеляційної інстанції не розглянув усі доводи його апеляції.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 в частині його засудження за ст.15 ч.2 ст.307, ч.ч.2,3 ст.307 КК України (2341-14) скасувати, а за ч. 2 ст.309 КК України (2341-14) призначити більш мгяке покарання. Захисник вважає, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно. ОСОБА_1 не збував психотропну речовину, а справу у цій частині сфальшовано. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що при призначенні винному покарання, суд не урахував помгякшуючі обставини.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи засудженого і захисника, колегія суддів вважає, що їх скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, стверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, і є правильним.

На обгрунтування свого висновку суд підставно послався на показання засудженого, який у судовому засіданні повністю визнав себе винним та зізнався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України (2341-14) і детально повідомивши про обставини його вчинення.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.307, ч.ч.2,3 ст.307 КК України (2341-14) , стверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_3. Зокрема, ОСОБА_3 повідомив, що у вересні 2006 року, перебуваючи на автошляху Севастополь-Ялта біля с. Семеіз, незаконно придбав у ОСОБА_1 за 240 грн. чотири пакетики із амфетаміном. 3 жовтня 2006 року брав участь у якості покупця під час проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_1 та детально розповів про обставини злочинних дій винного. Показання зазначених свідків повністю узгоджуються між собою та стверджуються даними, що є у протоколах огляду місця події, огляду та вилучення психотропної речовини, висновках судово-хімічних експертиз та інших доказах у справі.

Посилання засудженого та захисника на те, що досудове і судове слідство проведено неповно та однобічно, а так само й посилання ОСОБА_1 на те, що свідки його обмовили, позбавлені усяких підстав, оскільки спростовані матеріалами справи.

Що стосується твердження засудженого про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи, тому він був змушений обмовити себе у незаконному збуті психотропної речовини, то воно було предметом перевірки і не знайшло підтвердження.

Суд критично оцінив показання ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв злочини, відповідальність за які передбачена ст.15 ч.2 ст.307, ч.ч. 2,3 ст.307 КК України (2341-14) , і належним чином умотивував вирок у цій частині.

Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1 саме за ст.15 ч.2 ст.307, ч.ч. 2,3 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України (2341-14) , сумнівів не викликає.

Твердження ОСОБА_1 про те, що суд істотно порушив кримінально-процесуальний закон, оскільки не зафіксував та не задовольнив клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами та про відвід захисника, не можна визнати обгрунтованими. Так, із даних, що є у постанові Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2007 року убачається, що суд розглянув зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання, у яких він вказував і про нібито заявлені клопотання щодо фіксації судового процесу технічними засобами та відводу захисника.

Суд, відповідно до вимог ст.88 КПК України (1001-05) , розглянувши зауваження на протокол судового засідання, порівняв їх із текстом цього протоколу, заслухав думку прокурора та установ ив, що клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами і про відвід захисника ОСОБА_1 не заявлялися. За таких обставин суд відхилив зауваження у цій частині (т.2 а/с 88).

Посилання ОСОБА_1 на те, що його та захисника не повідомили про час розгляду зауважень на протокол судового засідання, не відповідають матеріалам справи (т.2 а/с 84, 85).

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи ОСОБА_1, наведені у його апеляції, не знайшов підстав для їх задоволення і належним чином умотивував своє рішення. Колегія суддів Верховного Суду України погоджується з таким рішенням.

Призначене ОСОБА_1 покарання, відповідає вимогам ст.65 КК України (2341-14) . При цьому, суд повністю урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, а також і те, що ОСОБА_1 раніше судимий, у період іспитового строку знову вчинив злочини, повгязані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.

Умотивувавши своє рішення, суд обгрунтовано обрав винному покарання саме у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім. Призначене ОСОБА_1 покарання є мінімальним, передбаченим ч.3 ст.307 КК України (2341-14) . Підстав для застосування ст.69 КК України (2341-14) , із урахуванням помгякшуючих обставин, на які вказує захисник, чи звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, не знайдено.