Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Кривенди О.В., Шевченко Т.В.,

за участю прокурора

Сорокіної О.А.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 10 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2007 року

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржено та касаційного подання не внесено.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 вересня 2007 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.

ОСОБА_2. визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 28 лютого 2007 року, приблизно о 18-й годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, вчинили розбій щодо потерпілого ОСОБА_4 та заволоділи його мобільним телефоном "Нокіа 6230 А" вартістю 1200 гривень, стартовим пакетом "Лайф" вартістю 25 гривень, грошима в сумі 25 гривень.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, неправильне застосування кримінального закону, допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Крім того, на думку захисника, засудженому ОСОБА_2 призначено надмірно суворе покарання. Просить судові рішення щодо ОСОБА_2. скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_2. - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_2. у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обгрунтованим.

Цей висновок, зокрема, грунтується на фактичних даних встановлених показаннями засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7, висновком експерта від 22 березня 2007 року № 76 та іншими доказами.

Кваліфікація дій ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) є правильною.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи скарги захисника про однобічність та неповноту досудового і судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

Разом із тим, при призначенні ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не в повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України (2341-14) .

Як видно з матеріалів справи, ініціатором вчиненого злочину був ОСОБА_3, який побіг за потерпілим, наздогнав його і почав бити, проте судом ця обставина при призначенні покарання ОСОБА_2 врахована не була.

Крім того, судом не враховано позитивну характеристику ОСОБА_2. за місцем навчання, а також хворобу, у зв'язку з якою він визнаний непридатним до військової служби в мирний час (а.с. 65,68).

Колегія суддів вважає, що ці та інші зазначені у вироку обставини, які пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину і дають підстави для призначення відповідно до ст. 69 КК України (2341-14) покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) , та незастосування до засудженого додаткового покарання у виді конфіскації майна.

За таких обставин, судові рішення щодо ОСОБА_2. підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 18 вересня 2007 року щодо ОСОБА_2. змінити.

Пом'якшити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна.