У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючої
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Школярова В.Ф. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 08 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Стахановського міського суду Луганської області від 09 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянка України, раніше судима:
17.10.2005 р. за ст.185 ч. 1 КК України (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі та звільнена
на підставі ст. 75 КК України (2341-14) від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком
на 2 роки,
засуджена:
- за ч. 2 ст. 296 КК України (2341-14) на один рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України (2341-14) до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
громадянин України, такий, що судимості не мав,
засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України (2341-14) на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_3,
громадянка України, така, що судимості не мала,
засуджена ч. 2 ст. 296 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж дворічного іспитового строку і покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 760 грн. на відшкодування майнової шкоди та на користь першої міської лікарні 402 грн. 35 коп. витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 40 грн. на відшкодування майнової шкоди.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 засуджено за те, що вони 29 липня 2006 року приблизно о 4-ій год. на вулиці К. Лібкнехта в м. Стаханові Луганської області, а потім у під'їзді будинку № 48, розташованого на тій же вулиці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за встановлених судом обставин з хуліганських мотивів з особливою зухвалістю на протязі 20 хвилин завдавали руками і ногами удари ОСОБА_4 в тулуб, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, пошкодили його сорочку вартістю 160 грн. та порушили нормальний спокій жителів будинку.
Крім того, ОСОБА_1 під час вчинення хуліганства приблизно о 4-ій год. 20 хв. у під'їзді будинку № 48 по вулиці К. Лібкнехта в м. Стаханові Луганської області таємно викрала в ОСОБА_4 мобільний телефон "Нокіа 6103" вартістю 1100 грн. з сім-картою абонента UMS вартістю 30 грн. і залишком грошей на рахунку в сумі 10 грн.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 змінити, скасувавши його в частині покладення на засуджених обов'язку відшкодувати в солідарному порядку витрати, пов'язані із стаціонарним лікуванням потерпілого, та виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення ОСОБА_1 нового злочину в період іспитового строку як на обставину, що обтяжує її покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні групою осіб хуліганства і в крадіжці чужого майна, вчиненій повторно, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами та в касаційному поданні прокурором не оспорюється.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 і ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.
Разом з тим, вирок щодо ОСОБА_1 необхідно змінити та виключити з його мотивувальної частини посилання суду на вчинення ОСОБА_1 нового злочину у період іспитового строку як на обставину, що обтяжує покарання засудженої, оскільки наведена обставина не може визнаватись такою, враховуючи вичерпний перелік обставин, що обтяжують покарання, визначений ст. 67 КК України (2341-14) .
Крім того, як видно із мотивувальної і резолютивної частин вироку, вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_4, суд прийняв помилкове рішення про стягнення їх у солідарному порядку із засуджених, оскільки відповідно до ст. ст. 93, 93-1 КПК України (1001-05) в тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягненні витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.
Тому вирок у частині стягнення витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого, в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необхідно скасувати і рекомендувати місцевому суду виправити цю помилку в порядку, передбаченому ст.ст. 409, 411 КПК України (1001-05) .
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування судового рішення, у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити.
Вирок Стахановського міського суду Луганської області від 09 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити із мотивувальної частини цього вироку посилання суду на вчинення ОСОБА_1 нового злочину в період іспитового строку як на обставину, що обтяжує покарання засудженої.
Цей же вирок у частині стягнення на користь першої міської лікарні 402 грн. 35 коп. витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого, у солідарному порядку із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3. скасувати і рекомендувати суду першої інстанції вирішити це питання в порядку, передбаченому ст.ст. 409, 411 КПК України (1001-05) .
судді:
Т.I. Присяжнюк
В.Ф. Школяров
Ю.М. Кармазін