5-1128км08 Про вчинення вбивства через необережність - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 8 квітня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 5 липня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1.

Зазначеною постановою

IНФОРМАЦIЯ_1,

такого, що не має судимості, -

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.119 КК України (2341-14) , а провадження у справі закрито на підставі ст. 1 п."б", ст.6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 (955-16) року.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вбивстві ОСОБА_4 з необережності, вчиненому за таких обставин.

ОСОБА_1, будучи міліціонером 4-ої роти ППСМ ОГУ УМВС України в Одеській області, під час виконання службових обов'язків по охороні громадського порядку, після проходження інструктажу і отримання табельної зброї - пістолету ПМ ТУ НОМЕР_1 прибув на територію ювелірного магазину і майстерні ПП "Золоті терези", розміщеного по пр. Шевченко, 6/2 у м. Одесі, де 01.01.2006 року близько 4 год. після розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_4 за спільною згодою демонстрував останньому прийоми рукопашного бою, а саме прийом затримання при обставинах, коли нападаючий озброєний вогнепальною зброєю. Для цього ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 свою табельну зброю, привів її у готовність, знявши з запобіжника, та почав демонстрацію прийому "ричаг руки назовні", тобто виймання пістолету із рук уявного злочинця, взявши двома руками праву руку ОСОБА_4 в зап'ясті і проводячи рух назовні, тримаючи його руку, в якій знаходився пістолет. Діючи в даній ситуації за обставин, наближених до реальних, не встигнувши закінчити прийом, коли пістолет був повернутий стволом в голову потерпілого, раптово стався постріл, від якого ОСОБА_4 отримав вогнепальне поранення в голову і помер.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2007 року постанова Приморського районного суду м. Одеси від 5 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишена без зміни.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 стверджує, що суд, звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, допустив порушення кримінально-процесуального закону, оскільки під час судового слідства не розглянув клопотання її представника про направлення справи на додаткове розслідування з метою притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України (2341-14) . Посилається на те, що на час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_1 повноваження судді на здійснення правосуддя закінчилися. Зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув її апеляцію формально, не обгрунтувавши належним чином своє рішення про залишення апеляції без задоволення. Просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілої ОСОБА_6 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України (2341-14) .

Постановою слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 364, 365, 367 КК України (2341-14) на підставі ст.6 п.2 КПК України (1001-05) .

Потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 не оскаржували в установленому законом порядку зазначену постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Під час судового розгляду справи представником потерпілої ОСОБА_6 було подане клопотання від 04.09.2006 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування для притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України (2341-14) . Дане клопотання було розглянуто судом в установленому законом порядку і постановою від 03.10.2006 року в його задоволенні було відмовлено.

30.03.2007 року до Приморського районного суду представником потерпілої ОСОБА_6 було повторно подане в письмовій формі аналогічне клопотання про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування.

Проте, відповідно до протоколу судового засідання, зауваження на який не подавались, у судових засіданнях, які відбулися в період з 05.04.2007 року по 05.07.2007 року, в тому числі при обговоренні питання про можливість застосування до ОСОБА_1 за його заявою акта амністії, представник потерпілої ОСОБА_6, заперечуючи проти застосування амністії, не заявляв суду клопотань про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування, тобто не порушував раніше поданого клопотання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи щодо ОСОБА_1 суд не допустив істотного порушення кримінально-процесуального закону і прав потерпілої.

Відповідно до даних, наявних у Верховному Суді України, на час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_1 суддя Цильмак К.П. мав повноваження на здійснення правосуддя, а тому твердження потерпілої в цій частині безпідставні.

Ухвала апеляційного суду Одеської області від 18.09.2007 року відповідає вимогам ст. 377 КК України (2341-14) і підстав для її скасування не встановлено.

Ураховуючи відсутність касаційних підстав для скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 5 липня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.