5-974к08 Про вчинення розбійного нападу спрямованого на заволодіння майном у великих розмірах - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 3 квітня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2007 року.

Вироком апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2007 року

що народився IНФОРМАЦIЯ_1

в с. В.Ком'яти Виноградівського району

Закарпатської області, не працюючого,

раніше несудимого, -

за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна;

за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 1 ст. 121 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 6 років;

за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

що народився IНФОРМАЦIЯ_2

в с.В.Ком'яти Виноградівського району

Закарпатської області,

не працюючий, раніше судимого 29.11.2005 року

Виноградівським районним судом

за ч. 2 ст. 296 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення

волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України (2341-14) ,

за п. п. 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна;

за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна;

за ч. 2 ст. 263 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) призначено ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) до зазначеного покарання приєднано частково невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів - 12 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

що народився IНФОРМАЦIЯ_2 в

с.В.Ком'яти Виноградівського району

Закарпатської області,

раніше несудимого,

засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна.

За ч. 3 ст. 28 і п. п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виправдано на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) за відсутністю в їх діях складу злочину.

Постановлено стягнути із засуджених вчинену злочином матеріальну та моральну шкоду.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2007 року кримінальну справу щодо

що народився IНФОРМАЦIЯ_3 в

с.В.Ком'яти Виноградівського району

Закарпатської області,

раніше несудимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 і п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115,ч. 3 ст. 364 КК України (2341-14) виділено в окреме провадження і направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.

ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 2 квітня 2006 року, за попередньою змовою групою осіб вчинили напад з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, на членів сім'ї родини ОСОБА_2, які знаходилися в дворогосподарстві АДРЕСА_1, під час якого ОСОБА_5, вийшовши за межі попередньої домовленості, вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів потерпілої Курти для полегшення вчинення розбою, а ОСОБА_1 та ОСОБА_6 застосували насильство щодо потерпілої неповнолітньої ОСОБА_2, а після цього вони заволоділи майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 12228 грн.

Окрім того, ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу носив при собі холодну зброю - кастет.

ОСОБА_1 в кінці травня 2004 року таємно викрав з теплиці дворогосподарства потерпілого ОСОБА_8 в с. Великі Ком'яти Виноградівського району мотоблок "Робікс" вартістю 2431 грн.

Восени 2005 року ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу придбав пістолет "ТТ", набої до нього, які незаконно зберігав та носив.

7 січня 2006 року ОСОБА_1 в нетверезому стані в приміщенні кафе-магазину в с. Великі Ком'яти Виноградівського району наніс удар ножем в область черева потерпілому ОСОБА_9, спричинивши останньому легке тілесне ушкодження.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_5 порушує питання про скасування вироку та направлення справи на нове розслідування або закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину. Зазначає, що злочини не вчиняв, а вирок, на його думку, є незаконним, через те, що до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства. Посилається на неповноту та однобічність у дослідженні обставин справи;

засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок та направити справу на нове розслідування. Посилається на те, що не вчиняв злочини, передбачені ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) . На його думку, суд допустив неповноту та однобічність у дослідженні обставин справи. Зазначає, що на досудову слідстві до нього застосовувалось фізичне та психічне насильство;

засуджений ОСОБА_6 також просить скасувати вирок та закрити справу за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає вирок незаконним та необгунтованим, оскільки злочини він не вчиняв. Посилається на застосування до нього недозволених методів слідства, внаслідок чого він обмовив себе у скоєнні злочинів;

захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 порушує питання про скасування вироку та закриття справи за відсутністю в діях її підзахисного складу злочину. На її думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що допущена неповнота та однобічність у дослідженні обставин справи. Зазначає, що до ОСОБА_5 застосовувалась фізичне насильство з боку працівників правоохоронних органів, внаслідок чого він себе обмовив у вчиненні злочинів.

У касаційному поданні на вирок апеляційного суду порушується питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, безпідставного виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 28 і п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) , м'якості призначеного їм покарання та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Ставиться питання про направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання, суд не дав належної оцінки всім зібраним у справі доказам і безпідставно виправдав ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 і п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) . Також суд недостатньо врахував особи засуджених та призначив їм занадто м'яке покарання.

У касаційному поданні на ухвалу апеляційного суду порушується питання про її скасування та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, через однобічність та неповноту судового слідства. Зазначається, що суд порушив вимоги ст. 326 КПК України (1001-05) і відновив судове слідство без завершення судових дебатів та видалення суду для постановлення вироку і визнав виступ захисників ОСОБА_4, як клопотання, які були заявлені під час судових дебатів про направлення справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційні подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання і скарг, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню у повному обсязі, а скарги частково з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_4 було пред'явлене обвинувачення у тому, що він разом з ОСОБА_1 організували злочинну групу, куди ввійшли також ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Група була організована для вчинення насильницьких корислих злочинів.

Зокрема, ОСОБА_4 2 квітня 2006 р., організував розбійний напад на ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які мешкали АДРЕСА_1. В результаті розбою було викрадено майно потерпілої ОСОБА_10 на суму 5454 грн. 98 коп. та ОСОБА_3 на суму 6774, 73 грн., а також з метою полегшення вчинення цього злочину, за попередньою змовою у складі організованої групи було вбито потерпілу ОСОБА_11. Безпосередньо після нападу по телефону ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4, який виконуючи відведену йому роль на автомобілі "Фольксваген-Гольф" приїхав з міста Виноградів на околицю с. Кошелево Хустського району, звідки забрав ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Під час руху, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розповіли ОСОБА_7 про обставини вчинених ними злочинів і передали йому викрадені відеокамеру "Соні" та мобільний телефон "Сіменс-А 40" на загальну суму 1444 грн..

ОСОБА_7, приїхавши в м. Мукачево на вул. Росвигівську, висадив ОСОБА_1, який забрав із собою 300 доларів США, мобільний телефон "Самсунг Е 730" вартістю 1106 грн., вироби із золота вартістю 6680 грн. 71 коп. та біжутерію вартістю 96 грн., що належали ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Потім ОСОБА_7 відвіз ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в с. В. Ком'яти Виноградівського району (т. 5, а.с. 22-29, т. 6, а.с. 328-335).

При судовому розгляді справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що по справі допущено неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а тому справу щодо ОСОБА_4 виділив в окреме провадження та повернув прокурору для проведення додаткового слідства, а щодо інших - ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 постановив обвинувальний вирок.

Проте законність і обгрунтованість таких рішень суду викликає сумнів.

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України (1001-05) виділення справи допускається лише у випадках, які викликані необхідністю, і якщо це не може відбитися на всебічності, повноті та об'єктивності дослідження і вирішення справи. В ухвалі суду жодних обставин, які обгрунтовують необхідність виділення судом не наведено.

Виділяючи справу стосовно ОСОБА_7 в окреме провадження, суд зазначив, що обставини обвинувачення ОСОБА_7, які необхідно додатково дослідити, не стосуються обвинувачень інших підсудних і виділення справи не може негативно відбитися на всебічності, повноті та об'єктивності дослідження справи щодо них.

Однак це суперечить пред'явленому обвинуваченню не тільки ОСОБА_7, а й ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 через те, що підсуднім ставилось у вину вчинення злочину у складі організованої групи, в якій ОСОБА_7 виступав як співорганізатор даних злочинів, і розгляд справи окремо щодо одного з учасників групи є неможливим, оскільки їх обвинувачення взаємопов'язані, обгрунтовуються одними доказами і розгляд справ окремо буде суперечити вимогам закону про повне, всебічне і об'єктивне дослідження всых доказів.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд запропонував органам досудового слідства допитати свідка ОСОБА_14 - начальника Виноградівського райвідділу міліції для перевірки версії ОСОБА_7 про те, що він поїхав на виклик ОСОБА_1, виконуючи розпорядження ОСОБА_14 про затримання ОСОБА_1.

Крім того, суд першої інстанції запропонував слідчим органам перевірити доводи ОСОБА_4 про те, що в жовтні 2005 р. він не міг приїздити в с. Кошелево на автомобілі "Фольксваген-Гольф" через те, що на той час вказаний автомобіль знаходився в ремонті, а також необхідності встановити місцезнаходження оригіналів протоколів допитів ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, що стосуються ОСОБА_4, та які, при нез'ясованих обставинах, зникли з матеріалів справи.

Повертаючи справу на додаткове розслідування суд навів перелік обставин, які підлягають додатковому дослідженню, проте жодна з них не є такою, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Суд не скористався правами наданими ст. 315-1 КПК України (1001-05) , тобто наданням судових доручень, а обмежився лише одноразовим застосуванням приводу до свідка ОСОБА_14. Крім того, при вирішенні клопотання про допит ОСОБА_14 ні обвинувачений ні суд не навів мотиви, з яких обставин обвинувачення є необхідність його допиту, які фактичні обставини цей свідок може підтвердити або спростувати. Версія ОСОБА_7 щодо несправності автомобіля і неможливість перебування з вересня 2005 року по квітень 2006 року на автомобілі Фольксваген-Гольф в с. Кошелево також може бути перевірена в ході судового слідства шляхом допиту свідків. При цьому слід мати на увазі, що ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 110-114), допитаний в якості підозрюваного, показав, що ОСОБА_4 возив їх на автомобілі ВАЗ-2108, а не на автомобілі Фольксваген-Гольф.

З приводу матеріалів, що зникли зі справи, а саме протоколу допиту ОСОБА_15 від 17.04.07, пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, що стосуються ОСОБА_7, то відомості викладені в зазначених матеріалах можуть бути в інших матеріалах справи.

Суд виділяючи кримінальну справу в окреме провадження ні в описовій мотивувальній чи резолютивній частині ухвали не зробив посилання на закон, тобто на ст. 26 КПК України (1001-05) , яка визначає процесуальний порядок виділення справи.

Виділивши справу щодо ОСОБА_7 в окреме провадження та повернувши її на додаткове розслідування, суд в цей же день постановив вирок стосовно інших учасників розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_2, при цьому в якості обгрунтування вини учасників нападу зазначив їхні первинні покази в якості підозрюваних, явки з повинною та відтворення обстановки та обставин події злочину, в яких підсудними зазначалась пряма участь ОСОБА_4 у підготовці та вчиненні злочину (т. 1, а.с. 110-114, т. 4, а.с. 68-78, т. 1 а.с. 151-154, т. 4 а.с. 56-67, т. 5 а.с. 58-74, т. 1 а.с. 130).

Тому ухвала суду про виділення справи щодо ОСОБА_4 не може вважатись законною і обгрунтованою, так само як і обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, оскільки було штучно розірвано єдине обвинувачення зазначеним особам.

За наведених обставин судові рішення підлягають скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно повно, всебічно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Доводи, викладені у касаційних скаргах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, захисника ОСОБА_4 можуть бути перевірені при новому розгляді справи.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні подання прокурора задовольнити повністю, касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2007 р. щодо ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ухвалу цього ж суду від 11 жовтня 2002 р. щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.