У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Кривенди О.В., Канигіної Г.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_2. на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2007 року щодо ОСОБА_3.
Зазначеним вироком
ОСОБА_3
IНФОРМАЦIЯ_1
немаючого судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України (2341-14) до обмеження волі строком 2 роки, за ч. 1 ст. 365 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 5 років з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій.
На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_3. визначено позбавлення волі строком 5 років з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_3. звільнено від відбування покарання з випробуванням 3 роки з покладенням на засудженого обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .
За ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) ОСОБА_3. виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 1500 грн. за надання юридичної допомоги, 999 грн., транспортних витрат, пов'язаних з приїздом адвоката у судові засідання та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Як визнав встановленим суд, ОСОБА_3., займаючи посаду інженера-інспектора технічного аудиту Виноградівського району електричних мереж та будучи службовою особою, перевищуючи межі наданих йому службових повноважень, 25 липня 2005 року близько 14-ї години біля Центрального універмагу по вул. Мира м. Виноградова, з метою заволодіння грошима, зловживаючи довір'ям та ввівши в оману ОСОБА_1., отримав від останньої 2300 грн. нібито для допомоги в оформленні графіку погашення заборгованості у розмірі 4800 грн., яка виникла в кафе, що належить потерпілій на праві приватної власності і знаходиться у АДРЕСА_1, хоча питання про складання графіку погашення заборгованості не входило до кола його службових повноважень.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2007 року вирок щодо ОСОБА_3. в частині його засудження за ч. 1 ст. 365 КК України (2341-14) скасовано, а провадження по справі закрито за відсутністю в його діях складу цього злочину.
Постановлено вважати засудженим ОСОБА_3. за ч. 1 ст. 190 КК України (2341-14) до обмеження волі строком 2 роки, із звільненням його на підставі ст. 75 КК України (2341-14) від відбування покарання з випробуванням 3 роки, з покладенням на засудженого обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .
В решті вирок щодо ОСОБА_3. залишено без зміни.
У касаційній скарзі потерпіла та її представник зазначають, що досудове та судове слідство по справі проведено неповно та однобічно, що ОСОБА_3. безпідставно виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України (2341-14) . Просять скасувати постановлені по справі судові рішення, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вони відповідають сукупності зібраним по справі та перевіреним у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку доказам, яким суд дав належну оцінку, дійшовши висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3. у вчиненні шахрайських дій.
Цей висновок судом зроблено на підставі показань потерпілої ОСОБА_1. щодо обставин передачі нею грошей ОСОБА_3., самого засудженого, який не заперечував того факту, що запропонував потерпілій допомогу в складанні для неї графіку погашення заборгованості за спожиту електроенергію в кафе, що не входило в його службові обов'язки, свідків ОСОБА_4та ОСОБА_5., які показали, що зі слів потерпілої їм відомо про передачу грошей ОСОБА_3., копії посадової інструкції інженера-інспектора технічного аудиту Виноградівського РЕМ, з якої видно, що складання графіків погашення заборгованості за спожиту електроенергію та відповідно отримання від споживачів грошових коштів на погашення заборгованості, не входить до кола повноважень ОСОБА_3., довідки Виноградівського РЕМ від 25.07.2005 року про те, що у ПП ОСОБА_1. відсутня заборгованість за спожиту електроенергію, даних відповідних протоколів слідчих дій, інших доказів.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3. заволодів грошима потерпілої ОСОБА_1. за вчинення дій, які не входили в його повноваження, шляхом шахрайства і кваліфікація цих його злочинних дій за ч. 1 ст. 190 КК України (2341-14) є правильною.
По справі не зібрано достовірних доказів того, що ОСОБА_3. одержував від ОСОБА_1. гроші в якості хабара, а також й того, що він мав намір передати їх іншим службовим особам, а тому його обгрунтовано виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) .
Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи засудженого та конкретних обставин справи.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_2.
С у д д і:
Коновалов В.М.
Кривенда О.В.
Канигіна Г.В.