Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого

Коновалова В.М.

суддів

Кривенди О.В., Канигіної Г.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 14 листопада 2005 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1

немаючого судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням 2 роки, з покладенням на засудженого обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1. на користь Пелиха Б.Г. 13013 грн. 40 коп. на відшкодування завданої шкоди.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.

Як визнав встановленим суд, 8 серпня 2005 року близько 17-ї години 30 хвилин на дорозі між селами Н. Каїри та Мелове Бериславського району ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом "Дніпро-11" д/н НОМЕР_1, рухаючись у напрямку с. Мелове та автодороги Мар'янське-Берислав, порушив вимоги п. 12.1 та 2.3 "б" Правил дорожнього руху України, втратив керованість мотоциклом та з'їхав з дороги в правий кювет, де зіткнувся з опорою ЛЕМ. Внаслідок ДТП, пасажир ОСОБА_2. був смертельно травмований.

У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, зазначає, що призначене ОСОБА_1покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, обговоривши доводи касаційне подання та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчинені інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.

Дії засудженого ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 286 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Покарання ОСОБА_1. призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.

Так, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) , суд навів у вироку переконливі підстави прийняття такого рішення. Зокрема, суд врахував, як вбачається з вироку, що ОСОБА_1. повністю визнав свою вину у вчиненому та щиро розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується, праціює.

Наведені обставини, а також дані про особу винного давали суду підстави дійти до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1. без відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, під час судових дебатів у своїй промові просив, з врахуванням наведених обставин та особи винного, призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст. 75 КК України (2341-14) , звільнити засудженого ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 ККУкраїни (2341-14) .

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав вважати призначене ОСОБА_1. покарання м'яким.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області.