Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі :

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів

Канигіної Г.В., Кривенди О.В.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 3 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на судові рішення щодо нього.

Вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2007 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє 23 грудня 1999 року за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 193, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ч. 2 ст. 141 КК України (2341-14) на шість років шість місяців позбавлення волі, звільненого 29 липня 2005 року умовно-достроково на шість місяців 14 днів,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) на вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) , за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1. визначено остаточне покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2008 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 27 липня 2007 року, приблизно о 21-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив напад, з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2., поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, та заволодів його телевізором марки "LG".

Крім того, ОСОБА_1. 28 липня 2007 року, приблизно о 14-й годині, перебуваючи у квартирі ОСОБА_2., таємно викрав майно його сина - ОСОБА_2. на загальну суму 1200 гривень.

У касаційній скарзі засуджений посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, на те, що судовий процес не фіксувався технічними засобами, хоча ним було заявлено відповідне клопотання; застосування щодо нього незаконних методів досудового слідства; неправильне застосування кримінального закону. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні зазначених у вироку злочинів грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обгрунтованим.

Цей висновок, зокрема, грунтується на фактичних даних, встановлених показаннями засудженого ОСОБА_1., які він давав в судовому засіданні про те, що він завдав потерпілому тілесні ушкодження та забрав сумку з речами, а також його показаннями, даними ним на досудовому слідстві, відповідно до яких він визнавав, що завдав тілесні ушкодження потерпілому та забрав телевізор (а.с. 36-37, 44-45, 83); показаннями потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_2., свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4.; протоколом очної ставки між ОСОБА_1. та потерпілим ОСОБА_2., відповідно якої ОСОБА_1. підтвердив, що забрав телевізор ОСОБА_2., а наступного дня - сумку з речами (а.с. 120-122); висновком судово-медичної експертизи від 28 серпня 2007 року № 335, відповідно якого потерпілому спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я (а.с. 14-15); протоколами огляду та вилучення телевізора та сумки з речами за місцем мешкання засудженого (а.с. 17, 54); довідкою про вартість хутряної куртки (а.с. 57); та іншими доказами.

Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) є правильною.

Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, дотримався вимог ст. 65 КК України (2341-14) і призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_1. про однобічність та неповноту досудового і судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

Доводи скарги засудженого з приводу застосування до нього недозволених методів досудового слідства ретельно перевірялись судом апеляційної інстанції й не знайшли свого підтвердження.

При перевірці справи в касаційному порядку даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_1. недозволених методів досудового слідства також не виявлено.

Щодо доводів засудженого про те, що судовий процес не фіксувався технічними засобами, хоча ним було заявлено клопотання про це, то вони є необгрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що засудженим ні при розгляді справи в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не було заявлено вимогу про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів, а тому доводи касаційної скарги і в цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1. у касаційному порядку не виявлено.

Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України (1001-05) підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засуджених відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.