ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
21 січня 2016 року м. Київ К/800/61114/13
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Державного підприємства "Державна вугільна енергетична компанія" (далі ДП "ДВЕК") до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про скасування припису за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року ДП "ДВЕК" в Донецькому окружному адміністративному суді пред'явило позов до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про скасування припису.
Просило з урахуванням уточнень до позовних вимог визнати недійсним та скасувати пункт 3 припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 05 жовтня 2012 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року, позов ДП "ДВЕК" задоволено.
Скасовано пункт 3 припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 05 жовтня 2012 року, який був прийнятий відносно директора ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "ДВЕК".
З рішенням судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася Державна екологічна інспекція у Донецькій області, яка подало касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВП "Шахта "Жовтневий рудник" є відокремленим підрозділом ДП "ДВЕК", яким 02 червня 2011 року отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1 410 137 400-94.
Розділом 3 Додатків до вказаного дозволу передбачені умови, які встановлюються в дозволі на викиди.
Відповідно до вказаних умов серед іншого позивач повинен зменшити викиди забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викидів № 0001) за рахунок зольності використовуваного вугілля до 10 відсотків до 01 січня 2012 року, та при необхідності внести зміни до дозволу.
Державною екологічною інспекцією у Донецькій області у період з 18 вересня 2012 року до 05 жовтня 2012 року здійснена перевірка ВП "Шахта "Жовтневий рудник" стосовно дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої встановлено невиконання Підприємством заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, а саме зменшення викидів забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викидів № 0001) за рахунок зменшення зольності використовуваного вугілля до 10 відсотків до 01 січня 2012 року, передбачених дозволом на викиди від 02 червня 2011 року № 1 410 137 400-94.
На підставі акту перевірки Державною екологічною інспекцією у Донецькій області 05 жовтня 2012 року видано припис, пунктом 3 якого приписано позивачу забезпечити виконання вказаних заходів, щодо зменшення викидів до 05 квітня 2013 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, та апеляційний суд, залишаючи рішення без зміни, виходили із того, що висновки відповідача щодо завдання збитків наднормовими викидами забруднюючих речовин в повітря ґрунтуються на припущеннях.
Такий висновок є правильним, оскільки він ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно із пунктом "б" частини першої статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Пунктом 2.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 (z0048-09)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року № 48/16064 (z0048-09)
, передбачено, що факт наднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. При визначенні наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.
Судами першої та апеляційної інстанцій достовірно встановлено, що під час проведення перевірки перевіряючі особи відповідача встановили зольність вугілля, що направлялось до котельної для спалення в період з 15 жовтня 2011 року до 15 квітня 2012 року. Зольність вугілля, яке фактично спалене під час опалювального сезону в котельній перевіряючими особами із застосуванням інструментально-лабораторного методу не досліджувалась та не встановлювалася.
Положеннями статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію про предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Довідка, яка надана підприємством про якість вугілля, що направлялось до котельної, не є достатнім доказом, який може бути покладений в основу встановленого порушення та вжиття відповідних заходів реагування у вигляді припису.
Таким чином, є обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що висновок суб'єкта владних повноважень в частині недотримання позивачем вимог дозволу ґрунтується на неналежних доказах, тому такий висновок є необґрунтованим, а пункт 3 припису таким, що підлягає скасуванню.
Судові рішення є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Державна вугільна енергетична компанія" до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про скасування припису - без зміни.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
|
Судді
|
Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.
|