Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Крещенка А. М., Квасневської Н. Д.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 лютого 2017 року,

За вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 листопада 2016 року ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 153 КК - на строк 10 років; за ч. 2 ст. 156 КК - на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів

ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20 лютого 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а кримінальне провадження закрити.

23 травня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК було залишено без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також засудженому було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк така скарга повертається особі, яка її подала.

Засуджений ОСОБА_1 повторно звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою.

Проте, як видно зі змісту повторно поданої касаційної скарги, ОСОБА_1 знову не дотримався вимог ст. 427 КПК, недоліків, вказаних в ухвалі від 23 травня 2017 року не усунув.

Слід зазначити, що невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (на що посилається в своїй скарзі засуджений) відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК не підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі ст. 409 КПК.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Однак при повторному зверненні до суду касаційної інстанції наведених положень процесуального закону засуджений ОСОБА_1 знову не дотримався, оскільки, в поданій скарзі так і не навів доводів на обґрунтування необхідності скасування ухвали апеляційного судуна підставі, передбаченій ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 404, 412, 413-414, 419 цього Кодексу.

Оскільки в установлений строк ОСОБА_1 не усунув недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, його скарга підлягає поверненню, що не позбавляє права повторно звернутися до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК (4651-17) , у межах строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами повернути останньому.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.