Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Франтовської Т.І. та Суржка А.В.,

за участю секретаря Бражника М.В.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12015230140000715 за касаційною скаргою прокурора, котрий приймав участь під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 червня 2016 року,

за участю:

прокурора Хейлик Н.М.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника Федоренко М.О.,

вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

та мешканця АДРЕСА_1,

громадянина України, раніше судимого вироками:

- Генічеського районного суду Херсонської області від 22 грудня 1998 року за частиною 2 статті 141 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та зі сплатою штрафу в розмірі 500 грн;

- Генічеського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 1999 року за частиною 2 статті 229-6 статті 43 (по вироку від 22 грудня 1998 року) КК України (2341-14) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі посиленого режиму із застосуванням статті 14 - лікування від наркоманії. 10 січня 2003 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання;

- Генічеського районного суду Херсонської області від 4 жовтня 2004 року за частиною 1 статті 122 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Після перегляду вироку 17 березня 2005 року засуджений Генічеським районним судом Херсонської області в порядку статті 408-2 КПК України відмінено статтю 75 КК України. Направлений в КВУ на 2 роки, початок строку відбуття 17 березня 2005 року;

- Генічеського районного суду Херсонської області від 30 вересня 2005 року, за частиною 2 статті 309 КК України на 4 роки позбавлення волі суворого режиму. 29 вересня 2007 року на підставі постанови Железнодорожного районного суду м. Сімферополя в порядку статті 81 КК України умовно - достроково звільнений з невідбутим строком покаранням 1 рік 3 місяці 2 дні;

- Генічеського районного суду Херсонської області від 14 листопада 2008 року за частиною 2 статті 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 14 березня 2011 року по відбуттю строку покарання;

- Генічеського районного суду Херсонської області 27 листопада 2012 року за частиною 2 статті 309 КК України на 2 роки 4 місяці позбавлення волі. 6 червня 2014 року звільнений з місць позбавлення волі з подальшим встановленням адміністративного нагляду строком на 1 рік;

- Генічеського районного суду від 6 листопада 2014 року за частиною 1 статті 125 КК України на 200 годин громадських робіт;

- Генічеського районного суду від 24 березня 2015 року за частиною 2 статті 389 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

засуджено за частиною 2 статті 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 71 КК України, з урахуванням вироку Генічеського районного суду Херсонської області від 24 березня 2015 року, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Ухвалено обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу тримання під вартою, взяти під варту в залі суду.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у період часу до 24 квітня 2015 року, незаконно, умисно, повторно, з метою особистого вживання, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, без мети подальшого збуту для особистого вжитку до 16 години 24 квітня 2015 року, коли працівниками міліції в ході проведення обшуку була виявлена та вилучена зазначена речовина, яка згідно висновку експерта № 731-х від 8 травня 2015 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, висушеною масою 27,51 грамів.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2016 року вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ступінь тяжкості кримінального провадження, даних про особу засудженого та вчинення нового умисного кримінального провадження у період відбування покарання.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, котра підтримала касаційну скаргу, доводи засудженого та його захисника, котрі заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, кваліфікація його дій та правила призначення покарання за сукупністю вироків в касаційній скарзі прокурором не оспорюються та не заперечуються.

Натомість, доводи прокурора щодо розміру призначеного покарання колегія суддів вважає неспроможними.

Відповідно до статті 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком 3 роки, враховував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесений до середньої тяжкості, дані про його особу, котрий неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за аналогічні злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з 1995 року перебуває на обліку в ЦРЛ у лікаря нарколога - синдром опійної залежності, за місцем проживання характеризується негативно, а також відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Додатково дослідивши обставини, які впливають на призначення покарання, суд апеляційної інстанції з розміром призначеного покарання погодився.

З висновком суду апеляційної інстанцій погоджується і колегія суддів, адже додатково зважено на обставини, які вплинули для призначення покарання у визначеному розмірі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що розмір призначеного покарання засудженому визначено у відповідності до вимог статті 65 КК України. Натомість, розмір призначеного покарання є виваженим і справедливим.

Враховуючи викладене, у колегії суддів не має підстав стверджувати про незаконність і необґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції.

Відтак, касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 червня 2016 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, котрий приймав участь під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.